В залі білицького Будинку культури зібралися близько трьохсот жителів селища. Такого ажіотажу не було давно. Ще б пак — адже мало обговорюватись життєво важливе для біличан питання щодо майбутнього місцевого молоко консервного заводу. Кілька місяців тому ще недавно благополучне підприємство припинило свою роботу. Сучасне обладнання демонтували і вивезли в невідомому для більшості напрямку. На вулицю, чи то пак на облік в центр зайнятості потрапили сотні жителів селища, які працювали на заводі. Весь цей час люди перебували у «підвішеному» стані. З одного боку — їм обіцяли, що завод от-от відновить свою роботу. З іншого — вони бачили, як підприємство на їх очах фактично знищується. Чіткої відповіді, що буде далі не давав ніхто. І тут на вулицях Біликів з’явились оголошення про приїзд голови облдержадміністрації Валерія Асадчев. Мета його приїзду оголошувалась, як обговорення питання, пов’язаного із заводом. Люди й прийшли в надії почути чітку відповідь. Вони її почули. Але, схоже, що не зовсім їй повірили.
Валерій Асадчев розповів, що проблеми, схожі із Білицькими, є типовими для українського сьогодення. Багато підприємств переробної та харчової промисловості припинили свою діяльність. Але, за його словами, в полтавській облдержадміністрації є позитивний досвід вирішення подібних проблем. Так, у Лохвиці, у свій час, зупинився цукровий завод. Для того, щоб відновити його роботу, Валерій Асадчев спочатку домовився із потенційним інвестором та «Полтава-банком», який був власником підприємства про ціну купівлі-продажу. Потім знайшли 53 тисячі гектарів землі для вирощування сировини. «Але ж, не можна сіяти один буряк, потрібна сівозміна, — розповідав голова ОДА. — Почали сіяти і зернові. Їх потрібно зберігати — побудували найбільший в Європі елеватор. Тут ціла логістика виходить».
Потім Валерій Михайлович зупинився на, власне, білицькій проблемі. За його словами, власникові заводу Руслану Бадаєву не повернули 90 мільйонів ПДВ. Голова ОДА підкреслив, що це сталося через непрофесійну діяльність нинішнього українського Уряду. Через це зупинилось білицьке підприємство. Водночас, Валерій Асадчев висловив сподівання, що гроші бізнесмену Бадаєву врешті-решт повернуть. І навесні завод відновить свою роботу. Також він сказав: «Я можу запросити Руслана в Білики. Він приїде і розповість вам про свої плани».
Потім Валерій Асадчев почав розповідати про те, що Полтавщина вже другий рік поспіль вирощує 4 мільйони тон зернових, що в області побудовано 12 нових елеваторів і два порти для «перевалки» зерна. Говорив про те, що наступним кроком його команди буде розвиток тваринництва. І зазначив при цьому: «Шкода, що в Кобеляцькому районі «зірвався» проект по будівництву птахокомплексу. Та нічого — цей інвестор пішов у Семенівський район. Коли кобелячани побачать, як він там запрацює, думаю, змінять свою точку зору щодо птахокомплексу».
Після цього, посадовець перейшов до теми газифікації сіл. Але довести до кінця цю своєрідну доповідь йому завадили. На сцену, де за столом сиділи Валерій Асадчев, голова РДА Олег Решетило та селищний голова Юрій Латиш несподівано вийшла огрядна жінка в червоній куртці. Вона представилась Лідією Терентьєвою і заявила: «Люди, зараз я вам скажу правду». Кілька хвилин жінці безуспішно намагались не дати слова. Юрій Латиш навіть пробував відсторонити її від мікрофону. Але це йому не вдалось. Терентьєва, збиваючись від хвилювання, розповіла: «Мені акціонери заводу, прості робітники довірили захищати їх інтереси і в судах, і в органах влади. Так от, ніхто зі мною у владі говорити не хотів і не хоче. Ні в районі, ні в області. До Асадчева, я так і не потрапила. Мене все до Кожемьякіна відсилали».
Тут не витримали нерви у голови облдержадміністрації. Він вступив із жінкою у суперечку, заявивши: «ви брешете, ви в мене на прийомі не були. До мене на прийом потрапляють всі. І ті, хто записувався, і ті, хто не записувався». А після того, як Терентьєва все ж виступила, додав, звертаючись до залу: «Якщо такі неврівноважені дами представляють інтереси громади, той не дивно, що у вас нічого не вдається».
Така заява, м’яко кажучи, не викликала захоплення у біличан. Вони обурено загули, дехто почав виходити із залу. Ще майже годину продовжувалась безсистемна суперечка між представниками виконавчої влади і біли чанами. Якогось конструктиву розмові спробував додати колишній селищний голова Станіслав Пуха. Він звернувся до голови облдержадміністрації: «Валерій Михайлович, добре, що ви приїхали у Білики. Ви особисто побачили і почули, що для біличан означає завод. Це — життя селища. Завтра, другого грудня у Полтаві відбудуться збори акціонерів ЗАТ «Білицький МКК». Будь-ласка, пошліть туди представника ОДА. Нехай донесе до тих панів наші болі». Асадчев відповів: «Звідки я знаю, де будуть ті збори». «Так, навпроти ж облдержадміністрації», — почали вигукувати із залу. В кінці-кінців посадовець заявив: «Якщо ви будете себе так вести при зустрічі із власником заводу, то навряд чи він захоче вкладати в нього гроші». Ця репліка була зустрінута невдоволеним гулом. Закінчив же Асадчев словами: «Навесні ваш завод запрацює. (Оплески). Але я до вас більше не приїду».
Зал почав швиденько пустіти. Люди, поодинці та групами почали покидати зібрання. Більшість із них невдоволено говорили: «Приїхали тут, очі замилювати. Завод нехай запустять».
Реакція Валерія Асадчева на почуте і побачене, наразі невідома.
