Вестибюль місцевого клубу зустрічає нас виставкою картин, національного одягу та різних поробок місцевих майстрів. Власне, святкування розпочинається о шістнадцятій годині. Хоча ні, не починається. Адже, за невідомо ким придуманою звичкою, жителі Лелюхівки (як, зрештою, і більшість українців) на будь-яку подію приходять із півгодинним запізненням. Так що святкова програма розпочинається вже близько сімнадцятої. Але варто зауважити, що до цього часу місцеві жителі ущерть заповнюють величенький зал місцевого клубу. Порожні місця у рядах дуже швидко зникають і тим, хто прийшов пізніше всіх, доводиться стояти під стіною.
Розпочинаються урочистості із молитви, якою звертається до своїх прочан місцевий священик — отець Миколай. Потім на сцену підіймається сільський голова Лелюхівки — Віталій Рой. Він вітає земляків зі святом, зичить їм усіляких гараздів і передає слово ведучим. Ті пропонують глядачам і слухачам екскурсію сторінками історії села. Екскурсію, безумовно, цікаву, але вже ж надто тривалу у часі. Близько півтори години люди у залі терпляче слухають розповіді про дореволюційні та післяреволюційні часи, голод та війну. До честі жителів Лелюхівки, більшість із них іспит на терплячість витримує з гідністю. І лише завжди нетерплячі чоловіки час від часу вибігають із залу — покурити.
Коли історичний екскурс закінчується, на сцені розпочинаються справжні українські вечорниці. Як і годиться на вечорницях, їх учасники співають пісень. Співають старі і молоді, під музику і акапелло. Глядачі усі виступи підтримують то рідшими, то густішими та гучнішими оплесками. Проміж виступів ведучі згадують добрим словом лелюхівських ветеранів та довгожителів. А одна маленька лелюхівчанка навіть співає зі сцени пісню для своєї бабусі.
Концерт триває півтори години, і на його закінчення зал нарешті добряче розігрівається. Глядачі охоче плескають артистам під час виступів і влаштовують справжні овації після закінчення пісень. А на фінальну пісню про місцеву річку Ворона увесь зал встає і аплодує стоячи. Так, стоячи, глядачі оплесками дякують артистам за подарований настрій.
Після завершення історично-пісенної частини жителів Лелюхівки запрошують на вулицю, де на них очікують народні гуляння із варениками, шашликами та оригінальною місцевою горілкою. Бажаючі займають місця за встановленими просто під відкритим небом столиками і продовжують свято вже із смачними наїдками та міцними напоями. Молодь терпляче чекає на святкову дискотеку і фейєрверк, який освітлює нічне небо над Лелюхівкою і сповіщає усіх її мешканців про перший для них День села.
