Знайомитися треба вміти. Нещодавно підходив до мене один симпатичний юнак. Але поводився якось незграбно й невпевнено, двох слів не міг зв’язати. Я не проти знайомства, проте сама ніяк не могла «витягнути» розмову.
Завжди думала, мабуть, через дещо старомодне виховання: знайомитися й виявляти ініціативу в стосунках має виключно чоловік. А дівчина за допомоги безвинних хитрощів має надихнути його на це. Але чоловічий погляд на ці речі безжально розбив мої переконання. Адже, виявляється, чоловікам подобається неприхована жіноча ініціатива.
Думки чотирьох
Цінує в дівчатах жіночність
Сашко розповідає, що тільки радий, коли дівчата самі розпочинають знайомство:
— Зазвичай таке трапляється рідко, але, якщо буває, це навіть лестить. Ціную таких дівчат, адже вони дуже сміливі. Але завжди відштовхує вульгарність: паління при знайомстві, дворовий говір, занадто відвертий одяг, наприклад, дуже глибоке декольте, закоротка спідниця, «сітка» поверх нижньої білизни. Вважаю, дівчина має бути жіночною, говорити спокійно й правильно, без зайвих різких рухів, галасливих емоцій, вереску.
Олександр каже, що найкраща стратегія знайомства – гарний настрій у поєднанні зі щирістю, невимушене спілкування на різні теми.
Не знайомиться з нахабами
Олена вважає найкращим місцем для знайомств кафе, проте:
— Ненавиджу, коли молодий чоловік підходить нахабно, нібито й не з дівчиною розмовляє. А ще дратують юнаки, які поводяться так, наче послугу роблять. Сама першою не знайомилася, проте поки щоразу чекати, коли до тебе підійде хлопець, якого вподобала, то й постаріти можна!
Майстер інтриги
Антон до жіночої ініціативи ставиться чудово: «Iніціатива свідчить про сміливість та впевненість у собі, а це лише підвищує цінність, викликає повагу та захват». Проте хлопцеві не цікава легка здобич, йому подобається саме процес завойовування дівчини.
— Якщо мені сподобалася дівчина, я не підходжу до неї одразу, спочатку дізнаюся все про її звички, уподобання, хобі, коло знайомих тощо, – розповідає молодий чоловік. – Місто в нас невелике, тому зробити це досить легко, адже обов’язково знайдеться якийсь спільний знайомий. Наступний крок: підходжу до неї, наприклад, у кафе, де вона любить бувати, і кажу припустимо: «Привіт, Марино!». Звісно, вона злегка шокована, далі я починаю розповідати про неї всілякі подробиці – «здобич» заінтригована. Обмінюємося телефонами, а я не телефоную. Звичайно, вона прагне сама зі мною зустрітись. Я на дзвінки відповідаю сухо, мовляв, немає часу, постійно у справах. Потім, коли мені захочеться й я її кудись запрошую, то вона кидає все та йде до мене. А далі відсутність компліментів, залицянь, красномовних поглядів, бажання наблизитися з мого боку надійно прив’язують дівчину до мене. Чомусь людей найбільше приваблюють ті, хто їх найменше цінує.
Проти банальності
Стасю найбільше дратує, коли хлопці розпочинають спілкування з банальних фраз на кшталт: «Вашій мамі зять не потрібен?». «А ще не люблю молодих людей, які підходять у нетверезому стані, – розповідає дівчина. – Гадаю, знайомство хлопець має починати з компліменту. Впевнена, це сподобається будь-якій дівчині». Сама Стася ще жодного разу не була ініціатором знайомства, але ставиться до жіночої ініціативи цілком нормально: «Якщо сподобався хлопець, чому не зробити крок назустріч?! А я, напевно, просто не люблю сором’язливих чоловіків, та й не траплялося такої нагоди».
