Премією Панаса Мирного на Полтавщині нагороджують творчих людей у декількох номінаціях: «Література та літературознавство», «Журналістика, публіцистика», «Мистецтво», «Народна творчість, народні ремесла», «Благодійна та громадська діяльність».
Голова обласної ради Іван Момот на черговому врученні відзнаки зазначив: премія має довгу історію, і хоча вона з легкої руки облради – не єдина, втім, ставлення до неї особливе.
Іван Момот, голова Полтавської обласної ради:
— Премія Панаса Мирного, яка була першою премією обласної ради, тепер у нас є декілька премій обласної ради, але перша премія вона і залишається першою, визначальною.
Конкурсанти зізнаються: премію отримати – це велика честь, втім, кажуть, більше задоволення отримують від розуміння того, що їхній труд ціниться і потрібен людям. А ще зізнаються: головне – вірність справі. Віра Забора – лауреатка премії у номінації «Народна творчість і творчі ремесла» – отримала премію за вишиванки, які вона вишивала за стародавнім полтавським звичаєм. Технік знає багато, але найбільш полюбляє одну.
Віра Забора, лауреат премії Панаса Мирного:
— Більше білим по білому на маркезані. Довгі роботи, які виконуються місяць і два.
Валерій Козюра свою премію отримав у номінації «Журналістика і публіцистика» за книгу нарисів «Історичні силуети».
Валерій Козюра, лауреат премії Панаса Мирного:
— Я більше 30 років займаюся біографіями людей, їхніми долями і їхніми постатями. Це одна із 23 книг, опублікованих нами, але в кожній книзі ми намагаємося акцентувати свою увагу на постатях.
Володимир Слєпцов говорить: премію йому допомогла здобути його бабуся.
Володимир Слєпцов, лауреат премії Панаса Мирного:
— Безперечно, бабусені казки дитинства, вони заклали в душу мою отакий потяг до дитячої творчості, і коли вже в мене народилися свої діти, я спробував написати для них.
Усіх лауреатів нагородили дипломами та грошовими преміями, а святковий настрій присутнім забезпечували творчі колективи.
