Володимир Проскура розповів про історію створення літературного клубу. З його слів, клуб створений з директором музею Миколою Скляренком в домашній обстановці. Було зібрано декілька найперших активістів. Згодом літературний клуб юридично узаконили. Ними ж запропоновано видати книгу літераторів Кобеляччини. Було вирішено не випускати маленькі збірнички, а випустити повноцінну книгу. Володимир Костянтинович запропонував організувати комісію і кожному бажаючому літератору подати на її розгляд десять своїх найкращих творів. До них потрібно подати автобіографію та фото. Усю роботу треба зробити до першого липня. Твори збиратимуться в бібліотеці. Найкращі увійдуть до збірника. Планується видати книгу в трьох частинах: минуле, теперішнє і майбутнє. Тираж книги 500 екземплярів обсягом 200–250 сторінок.
Зі слів Миколи Шабалтія, вже утворена експертна комісія, яку очолює Григорій Журавель. «Кожен член ради раніше висловив свої думки, пропозиції, побажання. Та рішення приймалися колективно, — каже Микола Павлович. Зрозуміло, що все помістити в збірку не вдасться. Для того, щоб оцінювання творів було більш об’єктивним, до нашої експертної ради ми будемо залучати широке коло читачів. Чим більше людей братиме участь у обговоренні, тим більш об’єктивним буде рішення. Паралельно вирішується питання про фінансування. На сесію районної ради буде винесено питання про виділення коштів».
Серед присутніх були ті, хто вже давно відвідує спілку, і ті, хто тільки прагне в неї вступити. Зокрема, літератори познайомилися з творчістю Володимира Чуйкова, Любові Варич, Івана Телятника та Людмили Усенко.
Володимир Чуйков розповів про себе, що «народився, не хрестився, жив і дожив майже до восьмидесяти років. Писати почав давно. Багато чого написано, а чи хороше воно, чи погане — судити читачам».
А Любові Варич за артистичне читання власних творів порадили приходити в театральний гурток. Любов Миколаївна продекламувала декілька своїх віршів, зокрема:
Ось нарешті домовились наші депутати
Від своїх мільйонів щось народу дати:
Кип’яток гарячий у великій кружці
Й по ціні доступній сало на мотузці.
Як будете смакувать юшку з того сала,
Стережіться, щоб холера на вас не напала.
Бо видане від щедрот те дешеве сало
Ще із другої війни на складах лежало.
Тоді прийдеться в борги залізти навіки
Або продати квартиру, щоб купити ліки.
Іван Телятник не тільки вірші та гуморески прочитав, він ще й на баяні заграв і пісню заспівав. У продовження ще кілька авторів поділилися власним життєвим досвідом і зачитали свої твори. Вечір пройшов у дружній, теплій атмосфері.
