Ні для кого не секрет, що з кожним роком кількість школярів, у яких лікарі констатують ті чи інші проблеми із здоров’ям, збільшується. Серед дитячих недугів почастішали не лише звичні алергії та сколіози, а й дискінезії жовчовивідних шляхів, підвищений рівень ацетону в крові, регулярний головний біль, проблеми з нирками та зором. Як правило, медики пояснюють це відлунням Чорнобиля, загальним погіршенням екологічної ситуації у світі та малорухливим способом життя нинішнього покоління телевізійно й комп’ютернозалежних українців. Звичайно ж, усі перелічені факти мають місце, але окрім них, є ще одна чи ненайвагоміша причина – це якість нашого харчування.
Як доводять останні дослідження вчених, левова частка імунітету людини формується саме в кишечнику і напряму залежить від того, отримує організм увесь комплекс необхідних речовин, чи людина тільки дурить себе, втамувавши почуття голоду «мертвою», бідною на вітаміни та мікроелементи їжею, яка лише засмічує внутрішні органи, осідаючи у вигляді шлаків та токсинів. Як сказав відомий фізіотерапевт, дослідник і письменник Поль Брег: «можна без кінця їсти ситну, багату на калорії їжу, але клітини Вашого організму залишатимуться голодними».
На жаль, саме до розряду «мертвих», а точніше сказати шкідливих для здоров’я продуктів і належить «смакота», яку так полюбляють споживати наші діти. Чіпси, сухарики, жуйки, чупа-чупси, газовані напої, шоколадні, а частіше псевдошоколадні батончики, глазуровані сирочки, крекери, більша половина представлених у торговельній мережі морозива, печива, цукерок, мармеладу та тістечок не принесуть вашій дитині нічого, крім зайвих кілограмів, токсинів та шлаків. Нині в США вже близько 30% школярів потерпають від надмірної ваги. Це пояснюють тим, що в їхньому щоденному раціоні забагато вищезгаданих продуктів, усі вони висококалорійні – з високим вмістом жирів, цукру та солі, а ось поживних речовин у них якраз обмаль.
Агентство суспільного здоров’я Латвії провело опитування серед дітей 11-15 років на тему їхнього харчування. Як з’ясувалося, всього 20% підлітків щодня вживають фрукти та овочі, зате понад 40% школярів щодня їдять солодощі. Майже 60% дітей не менше одного разу на тиждень споживають чіпси, а 8% роблять це щодня. Близько 13% опитаних хлопців та дівчат хоча б раз у день, а 66% не рідше ніж раз на тиждень п’ють солодкі газовані напої. А між іншим смакові звички, отримані в дитинстві, залишаються з людиною на все життя.
Не краща ситуація і в Україні, проте, нав’язливі рекламні ролики, якими кишить телепростір, щодня «вбивають» в голови підростаючого покоління, що чіпси, енергетики та газовані напої це круто й стильно. Для кращого просування своїх товарів на ринок, виробники вкладають в яскраві пакуночки іграшки, фішки, постійно оголошують акції, переможцям яких обіцяють призи, а ось про наслідки вживання такої їжі скромно мовчать. А окрім цукру чи солі всі ці продукти містять велику кількість консервантів та інших добавок, які сприяють виникненню холециститів, панкреатитів, захворювань серцево-судинної системи тощо.
Харчові добавки творять справжі «дива»
Ми звикли до того, що у кожного продукта є свій неповторний смак і запах. Смакові і нюхові рецептори впродовж віків допомагали людині виділити серед багатьох продуктів ті, які були придатні для їжі, визначити їх свіжість і якість. Так було завжди, але не сьогодні. Ми живемо в період впровадження нових харчових технологій, коли будь-якому продукту можна штучно надати потрібної консистенції, смаку, запаху і навіть вигідного виробникові терміну зберігання. Усе це досягається за допомогою харчових добавок.
Харчові добавки – це речовини природного чи сентетичного походження, які додають до продовольчої сировини, напівфабрикатів чи готових продуктів з метою надання їм певних якісних показників (полегшення технологічної обробки, здешевлення та скорочення технологічного процесу, покращення зовнішнього вигляду тощо). Розрізняють аж 30 різноманітних функцій, які виконують ці речовини: їм під силу загустити будь-яку рідину, поєднати речовини, які в природі не можуть тривалий час зберігатися разом, наприклад, фрукти та молокопродукти, перетворити на однорідну суміш олію й воду і таке інше.
На маркуванні продукції, поряд з назвою добавки, ми, як правило, читаємо: «натуральний», «ідентичний натуральному» чи «штучний», що це означає?
Натуральні добавки (барвники, ароматизатори та інше) – це компоненти і суміші з натуральної сировини. Наприклад, лимонний ароматизатор отримують шляхом екстракції ефірного масла із цедри лимону. Якщо в продукт додано натуральний ароматизатор, то на упаковці (етикетці) будет зазначено: «йогурт з лимоном (з полуницею)», або «лимонний йогурт».
Ідентичні натуральним – це сполуки, які за складом лише схожі на натуральні, але отримані за допомогою хімічного синтезу. Якщо на упаковці продукта написано «з ароматом» лимона (сиру, цибулі і таке інше), то продукт містить ідентичний натуральному ароматизатор. Не дивно, що зазвичай, напій та миючий засіб можуть пахнути одним і тим самим ароматизатором.
Штучні (синтетичні) – це хімічні з’єднання, аналогів яким взагалі не існує в природі. Їх отримують шляхом хімічного синтезу. До продуктів, які містять штучні добавки, варто ставитися з великою обережністю, часте застосування таких продуктів взагалі не рекомендується.
До 1953 року назви добавок писали повністю, тож часто вони займали на упаковці забагато місця. Потім стали позначати їх літерою Е, яку ототожнюють зі словами «Європа» або англійським «їстівний». Велику Е не плутайте з маленькою е (від англ. «еxactly»), що позначає вагу продукту без упаковки (нетто).
Добавки нумеруються в залежності від тієї функції, яку вони виконують. Розділяють близько 50 функціональних класів харчових добавок, які об’єднали у кілька великих груп. Визначити до якої групи добавок належить та чи інша «єшка» можна за цифровим індексом:
• Е100-Е182 – барвники;
• Е200-Е280 – консерванти;
• Е300-Е391 – антиоксиданти, регулятори кислотності;
• Е400-Е481 – стабілізатори, емульгатори, загусники;
• Е500-Е585 – різні (регулятори кислотності, поліпшувачі муки, розрихлювачі, комплексоутворювачі, регулятори вологи тощо);
• Е600-Е699 – підсилювачі смаку та аромату;
• Е700-Е899 – запасний діапазон позначок;
• Е900-Е999 – антифламенги (піногасники), підсолоджувачі;
• Е1000-Е1521 – речовини для глазурування, роздільники, герметики, текстуратори, солі-плавники, гази-витискачі (пакувальні гази для харчових продуктів у аерозольній упаковці), речовини для змащення пекарських форм.
Така класифікація є умовною, оскільки одні й ті ж добавки можуть поєднувати в собі різні функції. Наприклад, сульфіт натрію Е221 є одночасно і консервантом, і антиоксидантом.
Продуктам з великою кількістю «єшок» треба сказати рішуче «ні»
Загалом у світі вже налічується понад дві тисячі харчових добавок і кожна країна сама вирішує, які з них дозволити до застосування. Найчисельніший цей список у США – понад півтори тисячі. В Україні діє «Перелік харчових добавок дозволених до використання» затверджений Міністерством охорони здоров’я, в якому значиться понад двісті «єшок».
Втім, не варто забувати, що вивчення впливу харчових добавок на здоров’я людини триває, і вчені щоразу виявляють нові й нові факти їх згубної дії на організм, мова йде навіть про ті добавки, що досьогодні вважалися практично безпечними. Значна їх кількість, це речовини, з якими організм людини не зустрічався в процесі свого еволюційного розвитку, тому він не в змозі їх повноцінно засвоювати та переробляти. Отже, все це осідає у наших нирках, печінці, підшлунковій залозі, накопичується з роками та провокує появу того чи іншого захворювання.
До того ж, допустимі норми вживання цих речовин, вирахувані шляхом лабораторних досліджень, стосуються дорослих, а не дітей. І концентрація якоїсь добавки в перерахунку на масу тіла дитини буде завідомо вища, ніж у дорослого– при однаковій кількості з’їденого продукта. Крім того, слід взяти до уваги, що штучні барвники, консерванти, емульгатори та інші хімічні речовини, які ми споживаємо разом з різними видами продукції, вступають між собою у непередбачувані реакції.
Між іншим зараз дедалі більше вчених схиляються до думки, що у 90% випадків переродження нормальної клітини в ракову відбувається в наслідок потрапляння в неї токсичної речовини. Хоча в організмі кожної людини, щодня утворюється близько 10 тисяч онкоклітин, міцна імунна система їх своєчасно виявляє та знешкоджує, якщо ж відбувається постійне самоотруєння токсинами, захисні сили не справляються із своїми обов’язками. Звичайно, ж у кожного з нас своя норма токсинів, один організм їх успішно виводить до самої старості, інший «здає» значно раніше. Втім, існує гіпотеза, що від початку зародження недуга до виникнення пухлини розміром з півсантиметра минає десять-п’ятнадцять років. Навіть онкозахворювання у малюків деякі лікарі пояснюють тим, що вони ще в материнській утробі, немов губка, вбирають токсини, які накопичилися в організмі їхньої матері.
Останнім часом все більшу кількість дітвори характеризують модним нині терміном «гіперактивність», але, зазвичай, йдеться не про надлишок позитивної енергії, а про підвищену емоційну збудливість, нетерплячість, нервовість, схильність до істерії. Таким дітям, як правило, важко концентруватися на чомусь тривалий час, вони гірше засвоюють навчальний матеріал. На думку вчених, далеко не останню роль у появі такої поведінки відіграє і споживання великої кількості продуктів з різноманітними добавками.
