Нині виробники приділяють велику увагу зовнішньому вигляду товару, який відразу повинен «впасти в око» покупця. При цьому всіма кольорами веселки майорять не лише упаковки, а й самі продукти, згадайте лишень люмінісцетно яскраві напої, їдке забарвлення кремових прикрас на тортах, барвисті льодяники й мармелад, яскраво жовті макарони, у складі яких значиться лише борошно і вода.. Оскільки барвники натурального походження дуже швидко змінюють колір під дією високих температур, у харчовій промисловості більше полюбляють їх штучні аналоги, а серед них практично немає абсолютно безпечних. Тож ласуючи різнокольоровими карамельками, дитина «вкидає» в себе відразу декілька барвників.
Іноді барвники застосовують і для фальсифікації продуктів. Наприклад, добавка жовтого кольору може імітувати велику кількість яєць в тісті, чи надавати спреду «зовнішності» жирного масла, а коричневого кольору – зробить «шоколадним» будь-який кондитерський витвір.
До складу більшості м’ясних, рибних, курячих, грибних та соєвих напівфабрикатів, бульйонних кубиків, чіпсів, сухариків, снеків, соусів, сухих супів, приправ до вермішелі швидкого приготування входить глутамат натрію, який здатний надати смаку будь-якому нейтральному продукту. На маркуванні його ще можуть позначати, як харчову добавку Е-621, або “підсилювач смаку”. Шість місяців медики експериментували з гризунами і виявили, що у щурів, які отримували великі дози “підсилювача смаку”, нерви сітківки очей були уражені настільки серйозно, що тварини втрачали зір. Тварини, у дієті яких глютамату натрію була помірна кількість, також мали ураження очей, хоча й менші. А ось у щурів, які отримували їжу без харчової добавки, очі залишилися у нормі. В результаті науковці дійшли висновку, що глютамат запускає у сітківці ока програму поступової загибелі клітин. Цікаво, що глутамат натрію має властивість ще й «збивати з пантелику» смакові рецептори людини, тож вона швидко звикає до їжі з цією добавкою і без неї продукти вже здаються їй прісними і несмачними.
Не меншу пересторогу викликають і штучні підсолоджувачі, один із найпопулярніших із них аспартам Е 951. Він у 200 разів солодший від цукру, тому повна чи часткова заміна останнього при виготовленні того чи іншого продукту, економічно вигідна. Втім, безконтрольне споживання цієї речовини, може призвести до накопичення в організмі метанолу, що викликає стомлюваність, депресію, порушення зору, пам’яті тощо. А враховуючи, що вона входить до складу багатьох видів напоїв, морозива, кремів, десертів, жувальних гумок, джемів, йогуртів і навіть дитячих вітамінів, передозувати її не так уже й складно. При нагріванні аспартам розкладається на формальдегід, метанол, фенілаланін тощо, тобто перетворюється на отруту. І хоча на маркуванні продукції з цим підсолоджувачем має бути застереження «не рекомендовано хворим на фенілкетонурію та дітям до семи років», зловживати нею не варто й дітям старшого віку.
Отже, інформація на етикетці про те, що продукт низькокалорійний, ще зовсім не означає, що його можна вживати з дієтичною метою. До речі, за висновками медиків, діти, особливо малеча, повинні споживати лише натуральні цукри.
Чим довший термін зберігання, тим більше «хімії»
Для того, щоб продовжити термін зберігання продукції, до її складу додають консерванти (сульфіт натрію, діоксид сірки та інші речовини з консервуючим ефектом, усі вони сприяють розвитку шкідливих бактерій в кишечнику). Наприклад, широко розповсюджений консервант бензоат натрію (E211) при поєднанні з вітаміном C в безалкогольних напоях, утворює бензол, канцерогенну речовину.
Щоб запобігти ураженню цвілевими грибами, фрукти обробляють біфінілом (Е 230), ортофенілфенолом (Е231), ортофенілфенолом натрію (Е 232), а для захисту від висихання наносять віск. При цьому, розпізнати плоди, оброблені хімічними препаратами, за зовнішнім виглядом, практично, не можливо. А довезти, скажімо з Греції, Ізраїлю чи Іспанії таку ніжну ягоду, як полуниця, без використання консервантів чи консервуючих інертних газів, які зупиняють окислювальні процеси, практично неможливо. Отже, перед вживанням, такі фрукти бажано ретельно промити проточною водою, а після зняття шкірки з тропічних плодів, добре вимити руки з милом.
Тверді сири, для запобігання від псування, нерідко обробляють антибіотиком, натаміцином Е235. В основному він концентрується в кірці та прилеглих до неї шарах сиру. Отже, перед вживанням, шкірку з «щедрим запасом» слід зрізати.
Але якщо Ви придбали дитині натуральний сир, це ще добре, гірше коли Вам підсунули продукт сирний. Якщо на етикетці дрібненькими літерами значиться саме це словосполучення, у його складі, згідно з державними стандартами, міститься рослинний жир. Гідрогенізовані жири, потрапляючи в людський організм, дуже часто не «переробляються» повністю, а «прилаштовуються» до стінок кров’яних судин, утворюючи атеросклеротичні бляшки, як наслідок, коли людина перетне певний віковий рубіж, цих бляшок накопичиться достатньо для виникнення інсульту чи інфаркту.
Не варто сподіватися і на те, що продукт з рослинного жиру збагатить вашу дитину кальцієм. Здатність «вимивати» з організму життєвоважливий кальцій мають і харчові добавки на основі фосфатів, наприклад, ортофосфат натрію (Е339 емульгатор і регулятор кислотності).
Безалкогольні напої з добавками можна пити лише зрідка
Без регуляторів кислотності не обходиться виробництво більшості безалкогольних напоїв. Обстеживши понад 1000 дітей у віці від 12 до 14 років, вчені довели, що постійне споживання газованих напоїв (не менш ніж по 3-4 склянки на день) підвищує вірогідність розвитку карієсу більш ніж на 100 %. Справа в тому, що більше половини солодкої газировки містить речовини, які негативно впливають на зубну емаль, а дитяча емаль доволі нестійка, і в тому випадку, якщо дитина постійно п’є газовані напої, вона поступово руйнується. В зоні утворених дефектів емалі накопичуються бактерії, які прискорюють процес руйнування тканин зуба. Та й що дивуватися, якщо загальновідомий той факт, що чимало розрекламованих напоїв, якщо їх нагріти до температури людського тіла (30-40 градусів), чудово розчиняють плями іржі. До того ж, вони дуже калорійні, одна маленька баночка (0,33 л) солодкої газировки, яка випивається одним махом, нерідко містить 140 кілокалорій, що рівноцінно десяти чайним ложкам цукру.
Чимало батьків купують своїм дітям квас, розфасований у поліетиленові пляшки. Але якщо Ви уважно прочитаєте інформацію на етикетці, то побачите, що з корисним для здоров’я напоєм, виготовленим за традиційною рецептурою, у нього спільна лише назва «Квас». В дійсності ж, це безалкогольний напій, виготовлений за допомогою води, емульсії, яка надає йому відповідного смаку, підсолоджувача та інших харчових добавок.
Без добавок, на жаль, практично не обходиться виробництво жодних цукерок, морозива, яке зберігається не менше року, мармеладу, в якому фруктову частину замінено барвниками та емульсіями. Чіпси, сухарики, крекери взагалі містять цілий «букет» добавок та ще й акриламід, потужний канцероген, контролю за вмістом якого на законодавчому рівні в Україні поки що не передбачено.
Тож не дивно, що за підрахунками науковців, діти, які ще не досягли п’ятирічного віку, вже отримують разом із морозивом, дешевими сосисками, сухими сніданками та іншими продуктами близько 4 кілограмів синтетичних харчових добавок!
Виробляти натуральну продукцію повинно стати вигідною справою
Науково-дослідний Випробувальний центр харчової продукції ДП «Полтавастандартметрологія» оснащений унікальним високоточним обладнанням, має можливості визначати в продуктах харчування та продовольчій сировині методом рідинної хроматографії вміст 17 найбільш поширених барвників, а також ряд підсолоджувачів (аспартам, ацесульфам К, сахарин, цикламат), консерванти (сорбінову та бензойну кислоти та їх солі), вітаміни (як жиророзчинні так і водорозчинні), канцероген (бензапірен), кофеїн, антиоксиданти.
Методом газової хроматографії - вміст стеринової фракції жирних кислот в оліях та тваринних жирах, вміст транс-ізомерів жирних кислот в жирах та оліях, вміст ерукової кислоти в рослинних оліях, 65 різновидів пестицидів.
Методом тонкошарової хроматографії визначати нітрозаміни, гормональні препарати та мікотоксини.
Торік лише за результатами випробувань на вміст рослинного жиру фахівцями центру було забраковано 47 зразків молока-сировини, 38 зразків вершкового масла, 5 зразків сиру та 2 зразки сметани. З початку нинішнього року вимогам стандартів за органолептичними та фізико-хімічними показниками не відповідали 7 зразків сиру, а рослинний жир знайшли у 5 зразках масла та 3-х зразках молока-сировини, 2 зразки спреду містили завищену кількість шкідливих транс-ізомерів.
Втім, якщо суб’єкт господарської діяльності чесно повідомляє про застосування рослинного жиру чи харчових добавок на етикетці, він не порушує закон. Чекати, що використання цих речовин в харчовій промисловості повністю заборонять, було б дуже наївним, адже це суперечить світовій політиці демократичного вибору, коли споживач, читаючи інформацію на маркуванні, повинен сам обирати, що йому більше до вподоби, дешевша продукція, яка довше може пролежати в холодильнику, чи дорога натуральна, яка миттєво псується.
Вся біда в тому, що в Україні поки що рівень обізнаності населення в питаннях якісного харчування доволі низький та й обирати дуже ні з чого, виробники дійсно якісної натуральної продукції знаходяться у програшній ситуації по відношенню до тих, хто використовує здешевлені технології. Продукцію з маленьким терміном зберігання часто не беруть на реалізацію супермаркети, а її потрібно швидко продати, бо саме натуральне найбільше «любить» патогенна мікрофлора. І це при тому, що державна підтримка таких виробників і реклама натуральних продуктів не поставлені на належний рівень. Мультиплікаційні герої з екранів телевізорів вчать дітвору просити маму купити не молоко й сир, а «кіндери» і йогурти з підозріло тривалим терміном зберігання. А ось в Англії ще в кінці 2006 року було прийняте рішення заборонити рекламу продуктів швидкого харчування та іншої шкідливої для здоров’я їжі в телепрограмах для дітей та підлітків. Таким чином по рівню шкідливості таку їжу практично прирівняли до тютюну та алкоголю.
У багатьох країнах світу існує практика створення магазинів чи окремих відділів при них, які торгують екологічно чистою продукцією. Звичайно ж, вона коштує дорожче, але незважаючи на це, бажаючих придбати такий товар багато.
Отже, перш ніж купити дитині той чи інший продукт, уважно читайте написи на етикетці, обов’язково зверніть увагу на термін зберігання та кількість харчових добавок, які він містить. Врахуйте, що індекс Е може не вказуватися явно, а ховатися під словами «разрихлювач», «ароматизатор», «стабілізатор» тощо. Смакота, яка викликає у Вас сумніви, але яку так любить Ваш малюк, повинна перетворитися на делікатес, який купують лишу у свято. А ось дитячу звичку чимось перекусити між основними прийомами їжі краще задовольняти фруктами, горіхами та родзинками. Причому краще віддати перевагу фруктам та овочам вітчизняного виробництва. Адже остаточне слово, все ж за споживачами, і пропозицію породжує попит. Тож, доки ми самі не почнемо прискіпливо придивлятися до продуктів харчування, які купуємо, та обирати лише те, що не завдасть шкоди нашому здоров’ю, підтримавши у такий спосіб добросовісного виробника, який не прагне здешевити свою продукцію будь-якою ціною, полиці і надалі будуть завалені напівсентитичними продуктами, постійне вживання яких може призвести до непередбачуваних наслідків.
