У свою чергу депутат Полтавської обласної ради Олександр Іваніна зауважив, що створити таку велосипедну інфраструктуру в місті можливо за 10-12 років - саме стільки часу пішло на її побудову у Гданьську(Польща).
В Україні прикладом для наслідування є Львів - з ініціативи мера там діє програма, згідно з якою до 2019 року велосипедними доріжками периферія міста буде сполучена з центром.
Тобто й у Полтаві для просування велоруху потрібна ініціатива мера.
Під час прес-конференції Сергій Гуменюк відповів також на кілька запитань від інтернет-користувачів:
У Полтаві пройшов дуже веселий і яскравий Велодень. Навіть мер міста проїхав з полтавськими велосипедистами. Ви маєте до цього відношення? Якщо - так, то які ще цікаві масові заходи ми побачимо найближчим часом? Якщо - ні, то про який велорух Полтавщини ви говорите?
Ситуація така. Велодень - це всеукраїнський захід. Тобто кожна людина, яка в цей день сіла на велосипед і, якщо ще й взяла участь у якомусь масовому заході, то вона автоматично являється учасником і організатором велодня. Там була спеціальна атрибутика, символіка. У цьому році наша організація теж брала участь у цьому заході. Тому ми не стоїмо в стороні і готові до співробітництва. Організація у нас новенька - всього 7 чоловік поки що. За основу ми взяли міні крос-кантрі і міні даунхіл.
А що таке любительський велоспорт?
У нас є велосипедна школа, яка існує під егідою Федерації велосипедного спорту України. Ми проводимо любительські змагання, у яких, на відміну від професійних, не треба ліцензій. Для цього потрібно мати велосипед, шолом і, бажано, страховку. І кожна людина, у якої все це є може брати участь у таких змаганнях. У нас немає допінг-контролю. Це також полегшує доступ до змагань для пересічних людей. Мабуть, тому позмагатися приїжджають, навіть, з інших міст. Таким чином був створений любительський кубок України по крос-кантрі. У цьому році він буде проводитися вже вдруге. У минулому році учасниками були 9 міст України.
А яка найбільша проблема для велосипедистів на дорогах?
Найбільша проблема - це нестача велосипедної культури. ЇЇ потрібно розвивати. І за рік, два, можливо, й п'ять не вийде привити учасникам дорожнього руху культуру. Якщо вийти на наші вулиці і зробити опитування серед автомобілістів про те, хто їм найбільше заважає на дорогах, то в їх число перш за все увійдуть велосипедисти і водії скутерів. А якщо зробити таке саме опитування для велосипедистів, то вони головною перешкодою на дорогах назвуть водіїв. Не завжди велосипедист, який виїхав на дорогу володіє достатнім пакетом знань для того, щоб безпечно пересуватися по дорогах. Наприклад, люди, які вже доторкнулися до велосипедної культури обов'язково обладнають свій велосипед головним світлом, світловідбивачами або проблисковими маячками. До таких велосипедистів водії дуже добре відносяться.
