Випускний у дитячому садочку «Сонечко» за часом дещо випередив головний — шкільний. Але видався не менше цікавим. Принаймні, для батьків, родичів та знайомих маленьких випускників, які заповнили невеличкий актовий зал садочка і почали чекати на вихід головних винуватців свята. Коли їх нарешті завели вихователі, то присутнім у залі лишалося тільки ахати та дивуватись: «А яке у вас плаття красиве! – А ваш такий дорослий! – А у вас – просто маленька принцеса!». Маленькі випускники та випускниці зайняли свої місця на стільчиках просто перед глядачами у залі. І це продемонструвало ще одну паралель із шкільним випускним.
До своїх — тепер уже колишніх — вихованців із напутніми словами звернулась завідуюча дитячим садком Ніна Романець. Вона побажала дітям успіхів у майбутньому шкільному житті. А насамкінець виступу попрохала: «Не забувайте свій садочок! І повертайтесь, хоча б у гості!». Маленькі випускники обіцяли повертатись. Вони по черзі виходили на центр зали і з почуттям та якоюсь дитячою серйозністю читали віршики — і про свій садочок, і про майбутню школу, і про вихователів, і про друзів. А потім під ліричну мелодію маленькі вихованці «Сонечка» танцювали вальс для своїх батьків, рідних та вихователів. І хоча мить нібито була радісна, але на очах у багатьох мам чомусь з’являлись сльози. Можливо, тому, що кожна мама сумує, коли її дитина так непомітно стає дорослішою? Вчора він іще лежав маленьким у колясці, сьогодні вже — дивись, закінчив садок, а завтра піде у школу.
Але сльози незабаром змінились сміхом. Адже своїх старших друзів вийшли вітати вихованці середньої групи. Ці були іще більш серйозними та урочистими і вручили старшим друзям цілу корзину квітів. Потім маленькі випускники прощалися не лише із садочком, а й зі своїми іграшками, які вже не можна забрати до школи. Вони лишаться тут – для наступних вихованців.
А далі була урочиста церемонія вручення дипломів випускників. Після цього батьки дякували вихователям та завідуючій за їх роботу. Так «Сонечко» прощалось зі своїми маленькими випускниками. За рік на місці цих урочистих і красивих хлопчиків та дівчаток стоятимуть уже інші. Ще за рік — ще інші. А садочок буде все тим самим. Він щороку відпускатиме своїх маленьких вихованців і щороку чекатиме їх назад. Нехай і просто в гості.
