Від матчу до матчу вболівальники «Стандарту» сподіваються на якесь неймовірне диво. А раптом у цій грі нарешті піде? І наші забігають, заграють у пас і почнуть потрапляти у ворота. Але дива все не стається. І період очікування переходить у період безнадії. Адже якщо перші поєдинки цього сезону «Стандарт» нехай і програвав, але з мінімальним рахунком, то тепер його стали просто розкатувати. При цьому команди далеко не найсильніші.
Так перед поєдинком із командою «Агро-Ера» із села Батьки Зіньківського району лишалася ще малесенька надія на успіх. Може, ми хоч цих зможемо обіграти? Але ця маленька і квола надія довго не протрималася і тихенько померла вже у першому таймі. Але до стартового свистка судді ті одинадцять футболістів, які вийшли у суботу на поле у футболках «Стандарту», напевно, ще сподівалися на якісь очки. На цю гру вийшли: Євген Довгаль – Вадим Олешко, Сергій Сонник, Олег Міщенко, Вадим Шовковий – Євген Козаченко, Віктор Радчич, Олександр Кириленко (к), Владислав Мокляк, Артур Корнійчук – Віталій Баранович. Із перших же хвилин матчу над стадіоном почався сумний дощ. Дощовий настрій досить швидко передався і уболівальникам, адже «Стандарт» невдовзі пропустив перший гол. Форвард гостей скористався помилкою захисту господарів і пробив Євгена Довгаля – 0:1. Не забарився і другий гол. І знову у наші ворота. Центральний захисник «Стандарту» у простій ситуації не влучив по м’ячу, гравець «Агро-Ери» вискочив сам на сам із воротарем і на долі секунди його випередив – 0:2. За кілька хвилин після швидкої атаки гості провели і третій м’яч. І стало зовсім сумно. Дощ і не думав зупинятися, а на полі нічого не вказувало на те, що «Стандарт» цього дня чимось порадує намоклих і сумних уболівальників.
Після перерви у складі «Стандарту» сталося дві заміни: на поле вийшли Віталій Гарець та Андрій Томілін. Вони трохи додали активності і в команди навіть почали з’являтися моменти. Так Гарець увійшов до штрафного майданчика, витримав паузу і пробив з лівої. М’яч чиркнув поперечину і полетів за ворота. Нам ще й не щастить. А от гості незабаром забили знову. Після штрафного форвард гостей лише підставив ногу під м’яч і скерував його у кут воріт — 0:4. Це вже було дуже сумно. Це був не просто розгром, це — ще й удар по амбіціях (якщо такі лишилися) і престижу. Адже маленькі Батьки на футбольному полі нещадно і жорстко поставили на місце куди більші та престижніші Нові Санжари.
Варіантів для відіграшу у «Стандарту» було небагато. Ривки Віталія Барановича успіху не приносили — він постійно впирався у двох-трьох захисників і, зрештою, втрачав м’яч. Кілька вдалих проходів здійснив центральний захисник Олег Міщенко. Він двічі доходив з м’ячем до штрафного майданчика і потужно пробивав. Але м’яч у обох випадках пролітав повз нижній кут воріт. Один гол «Стандарт» таки забив — після масованої атаки Олександр Кириленко добив м’яч у порожні ворота, «розмочивши» рахунок — 1:4. За кілька хвилин «Стандарт» міг забивати вдруге. Олег Міщенко знову на швидкості рвонув до штрафної і там його збив захисник. Суддя свиснув і поставив пенальті. До «точки» підійшов досвідчений Віталій Гарець, але з його ударом у правий нижній кут воротар упорався.
Фінальний свисток судді сповістив про чергову поразку «Стандарту». Зараз тільки сліпому не видно, що команда перебуває у затяжній кризі, виходу з якої поки що не видно. Щось потрібно змінювати у підготовці футболістів і у самій грі команди. Але чи відбудуться ці зміни — поки що невідомо. У суботу вболівальники залишають стадіон намочені дощем, роздратовані грою команди і зовсім убиті результатом. Чи прийдуть вони на таку гру знову?
Юніори «Стандарту» справили краще враження, ніж їх старші колеги. Вони, щоправда, змарнували купу гольових моментів, але таки перемогли своїх однолітків з рахунком 3:1.
