Безумовно, будь-який червневий дощ, особливо після кількатижневої посухи, — це радість. Рясні опади, що випали протягом 3–4 днів, добре зволожили грунт і дали гарантію хоча б якогось врожаю соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків. Порадували вони і овочівників. А до цієї категорії можна віднести практично кожного жителя Кобеляччини, Новосанжарщини та Приорілля. Усі ж ми вирощуємо на власних присадибних ділянках картоплю з помідорами та цибулю з огірками.
Голландська картопля «болячок» боїться
Та, як часто це буває, дощі принесли із собою і додаткові клопоти. Вони вчергове примусять взятися за сапи і добряче спітніти, борючись із новою хвилею бур’янів. Але не лише щириця із амброзією дошкулятимуть городникам. На їх ділянках, особливо тих, що засаджені картоплею, помідорами, огірками і цибулею, з’явиться ще один невидимий, але досить грізний ворог. Це різноманітні грибки, які викликають спалахи хвороб у рослин. Найпоширенішими із цих «болячок» є пероноспороз, котрий знищує цибулю і огірки, та фітофтороз, який, разом із колорадськими жукам, є головним ворогом картоплі і томатів.
Фермери, котрі вирощують овочі на промисловій основі, про ці загрози добре знають. Вони вже заправили тракторні та ранцеві обприскувачів фунгіцидами, тобто хімічними засобами захисту рослин. І тільки-но погода дозволить виходити в поле, щедро покроплять овочеві ниви отрутохімікатами. Один знайомий бізнесмен порадив: «Обробляй «Ридомілом» і «болячки» не буде». Дійсно, препарат «Ридоміл» або «Ридоміл Голд» є одним із кращих фунгіцидів, який можна застосовувати і на картоплі, і на томатах, і на огірках, і на цибулі, і у винограднику. Щодо екологічної безпеки для довкілля і власного здоров’я, фермер, посміхнувшись, сказав: «Ну, по-перше, Чорнобиль і ковбаса з магазину нам шкодять набагато більше. А по-друге, два чи три рази обробивши картоплю, ви ніякої хімії у свій організм не занесете. Не хочете — купляйте в супермаркеті. Ту картоплю раз десять обробляли — це точно».
Між тим, науковці та городники-аматори, крім хімічного захисту, рекомендують саджати сорти картоплі більш стійкі до фітофторозу. Це ранні — Бородянська рожева і Кобза, середньоранні — Мавка, Водограй, Доброчин, середньостиглі — Слава, Луговська, Світанок Київський, середньопізні — Зарево. А ось знамениті голландські сорти та гібриди картоплі досить сильно уражуються фітофторозом. Це стосується і популярної Белларози. Більш-менш стійким є середньоранній Романо.
До речі: Полтавщина і Дніпропетровщина відносяться до зони помірної інтенсивності втрати продуктивності сорту. Тобто, насіннєвий матеріал картоплі у нас потрібно оновлювати через 3–5 років. Але це лише в тому випадку, коли ви купляли і саджали елітне насіння. Найменше вироджується картопля у Карпатах, Закарпатській і Чернівецькій областях.
Фітофтороз — одне з найбільш поширених небезпечних захворювань картоплі та томатів. Масове ураження рослин на 20–50 % спостерігається майже щорічно. Втрати врожаю становлять 10–15 %. Збудник захворювання — гриб — уражає надземну частину рослини та плоди. З нижнього боку листової пластинки на межі здорової і враженої тканини видно білий спороносний наліт, за наявністю якого можна безпомилково визначити захворювання. Тривала тепла волога погода сприяє розвиткові хвороби.
Останніми роками захворювання виявляється на один-чотири тижні раніше, ніж звичайно. Хвороба частіше почала уражати стебла. З появою нової сумісної форми гриба — А2 — фітофтороз, який звичайно уражав рослини у другій половині вегетації, перетворився на хворобу, котра уражає їх протягом усієї вегетації, починаючи від появи сходів і до природного відмирання бадилля.
Для захисту овочів від фітофторозу рекомендується комплекс заходів, які взаємно доповнюють один одного. Найбільш радикальним і економічно вигідним у боротьбі з фітофторозом є створення та використання стійких до нього сортів. Істотну роль відіграє й підбір здорового садівного матеріалу. Посіви картоплі чи томатів слід розміщувати в сівозміні на значній відстані від овочевих культур родини пасльонових.
Вперше рослини обробляють, коли їх висота сягає 15–20 сантиметрів
Томати вперше профілактично обробляють через декілька днів після висаджування розсади. Подальший обробіток здійснюють з інтервалами, які відповідають тривалості захисної дії препарату: 10–12 днів для комбінованих фунгіцидів і 7–8 для препаратів контактної дії.
Максимальна ефективність фунгіцидів досягається тоді, коли захист насаджень від фітофторозу починають комбінованими препаратами (Акробат МЦ, Ридоміл МЦ, Татту та інші). З їх допомогою можна на 20–30 діб затримати зараження рослин хворобою. Фунгіциди комбінованої дії нівелюють недоліки в обприскуванні та захищають листя нижніх ярусів. Ці фунгіциди застосовують не більше двох-трьох разів за сезон.
З появою симптомів хвороби на рослинах чи плодах обробіток насаджень здійснюють фунгіцидами контактної дії (Дітан, М-45, Купроксат, Блубордо та інші). На присадибних ділянках використовують препарати у таких пропорціях:
системно-контактні
Акробат МЦ, 69 % з. п., Ридоміл Голд МЦ, 68 % в. г. — 50 г на 10 л води,
Татту, 55 % к. е. — 60 мл на 10 л води,
Танос, 50 % в. г. — 15 г на 10 л води;
контактної дії
Купроксат, 34,5 % к. е. — 80–100 мл на 10 л води,
Пенкоцеб, 80 % з. п.– 40 г на 10 л води.
Десяти літрів робочого розчину вистачає на 2–2,5 сотки.
Екологічно безпечні методи боротьби з хворобою
При перших ознаках захворювання треба провести обприскування розчином 1 %-ної бордоської рідини (100 г мідного купоросу та 100 г вапна на 10 л води) або хлорокисом міді (40 г на 10 л води). Обробляння повторюйте через 7–8 днів, але закінчити його треба за 20 діб до збирання врожаю.
• Не менш дієвий розчин мідного купоросу. 2–10 г цього препарату розвести у 10 л води. Можна використовувати і розчин сечовини (200 г на 10 л води).
• Допомагає у боротьбі з фітофторозом витяжка часнику (30–50 г подрібнених головок на 10 л води). Нею двічі-тричі обприскують картоплю на початку цвітіння (через 10–14 днів).
• Багато господарів застосовують 10 %-ний соляний розчин (1 кг на 10 л води). Ним обробляють насадження 4–5 разів упродовж сезону. Проводять це за тривалої сухої погоди. Кухонна сіль утворює на листках плівку, що перешкоджає проникненню інфекції в тканину. Захисна дія зберігається впродовж місяця або допоки плівку не змиє дощ.
• Інший простий рецепт: піввідра лушпиння цибулі залийте гарячою (+65 °C) водою. Через добу препарат проціджують, додають ще відро води й обробляють город, аби рідина потрапила на всю рослину.
• Можна приготувати і такий розчин: на відро води дайте 1 кг коров’яку. Після настоювання впродовж 3–4 годин маса готова до обприскування.
Загалом із фітофторозом треба боротися комплексно. Насамперед дотримуйтеся сівозміни. На попереднє місце культуру повертають не раніше як через 3–4 роки.
Дуже сприяє розвитку хвороби загущення посівів. Тому садіть картоплю так, аби вона добре провітрювалася. Під час вегетації не забудьте високо підгорнути рослини — таким чином зменшиться імовірність їхнього ураження фітофторозом.
За 5–6 днів до збирання картоплі треба скосити бадилля, вивезти його за межі ділянки і спалити. Так удасться обмежити поширення хвороби.
