Кожна сесія районної ради розпочинається і закінчується виконанням державного гімну. Під час його звучання усі, не змовляючись, встають і сідають лише тоді, коли відлунають останні звуки. А от підспівувати гімну у Нових Санжарах раніше було не прийнято якось, чи що. На пам’яті автора у сесійній залі співав раніше хіба що колишній заступник голови РДА Андрій Любко. Але з приходом нової влади Андрій Романович з посади пішов і співати у залі стало нікому. Вірніше, якщо хтось і співав, то дуже тихо, так, що автору було просто не чути. Але на шостій позачерговій сесії традицію неспівання гімну було перервано. На початку сесії, як тільки зазвучало «Ще не вмерла…», автор почув приємний чоловічий баритон у себе із-за плеча. Співав депутат Іван Гак. Співав непогано і досить гучно — принаймні за три-чотири ряди було чутно. Сусід дивився на Івана Степановича із посмішкою, а після закінчення гімну жартома попрохав: «Дасиш потім слова переписати?». Всевидячий голова райдержадміністрації Сергій Шовкопляс співаючого депутата помітив, а тому поспішив звернутися і до всіх його колег:
— Учора на футболі в Полтаві (грали за Суперкубок «Динамо» та «Шахтар» — авт.) гімн співав практично весь стадіон, — констатував Сергій Миколайович, — Співали і донецькі, і київські. Я гадаю, буде добре, якщо ми також співатимемо гімн на початку та наприкінці сесії. Це, окрім прояву поваги до держави, буде нас об’єднувати.
На початку сесії традиційно привітали депутатів-іменинників, вручили грамоти тим, хто заслужив, і перейшли до питань порядку денного, яких цього разу нараховувалося близько двадцяти. Рішення по багатьох із них депутати приймали досить швидко, практично не заслуховуючи доповідачів. Це суттєво пришвидшувало хід роботи сесії. При цьому голова районної ради Володимир Левицький зазначив:
— Я хочу підкреслити, що бездумного «одобрямса» у нас немає. Кожне питання ретельно розбирається на постійних комісіях. Депутати вносять поправки, за які потім і голосують на сесії. Тому то і немає потреби зайвий раз повторювати вже не один раз ними почуте.
Не дивлячись на це, дехто з виступаючих таки поривались прочитати з трибуни деякі тези, що стосувалися виставлених на розгляд сесії питань. Так начальник фінансового управління Любов Кибкало спробувала перерахувати суми, які прийшли до районного бюджету за різними програмами. Але була одразу зупинена депутатом Миколою Харченком.
— Люба Яківна, це ж хороше! Це всім доплачують — ніхто «проти» не буде, — широко посміхнувся депутат, — А ті, кому мало, хай встануть і скажуть.
Інші питання бюджетного характеру прийняли досить швидко. Довго затрималися лише на звітові голови райдержадміністрації Сергія Шовкопляса. Сергій Миколайович з півгодини розповідав із трибуни про соціальний та економічний розвиток району протягом останнього року. Розповідав багато. І про започатковані об’їзди по селах, і про їх другий цикл, у ході якого перевіряють виконання доручень та взятих зобов’язань. Розповів про те, що минулого року на соціальну сферу пішло близько 58 мільйонів гривень. Згадав про соціальні угоди між сільськими радами та орендарями землі, які дозволять залучити додаткові кошти на сільську соціальну сферу.
Велику частину свого звіту Сергій Шовкопляс приділив планам і перспективам. Серед головних — розвиток у районі тваринництва. Адже, як продемонстрували депутатам за допомогою слайду, Новосанжарський район впевнено посідає останні місця у області за поголів’ям корів та свиней.
— І там останні, і там останні — зате стабільні, — підсумував Іван Гак.
Але перспективи у Новосанжарщини є. Принаймні, так вважає голова райдержадміністрації. Адже за середньодобовим приростом телят ми на першому місці в області, свиней — на шостому.
— Це показує, що коли ми вже займаємось тваринництвом, то показуємо непогані результати, — зазначив Сергій Шовкопляс.
Розповідаючи про перспективи, голова РДА не забув згадати про намір «Полагросервісу» побудувати у Руденківці свинокомплекс на 50 тисяч голів. Закінчив свій звіт Сергій Миколайович впевненим твердженням, що завтрашній день буде кращим, ніж сьогоднішній. Депутати звіт схвалили та прийняли.
За наступні півгодини депутати впоралися ще з десятком питань порядку денного. Дещо пригальмували лише на затвердженнях розпоряджень голови райдержадміністрації. Зокрема, деяких депутатів зацікавило встановлення у Новосанжарській ЦРЛ та кількох школах району установок для очищення води. Установки мають бути встановлені за державною програмою.
— А що, у нас у школах така непридатна вода, що її потрібно доочищувати? — поцікавився депутат Сергій Бодак.
— Ця програма діє у тих регіонах, де у воді є важкі елементи, зокрема фтор, — пояснив заступник голови РДА Володимир Борт, — Перші райони у нашій області, де будуть встановлені такі установки, це Новосанжарський та Миргородський.
Наприкінці сесії — вже у «Різному» — Володимир Левицький повідомив депутатів, що до районної ради прийшло рішення Вищого суду України з приводу позову Василя Дриги щодо поновлення на посаді головного лікаря Новосанжарської ЦРЛ. У рішенні вказувалось, що Василю Олексійовичу у його претензії було відмовлено і у силі залишено рішення суду першої інстанції.
Наостанок з місця озвався невгамовний Микола Харченко.
— Давайте щось організуємо по дорогах! — запропонував Микола Олексійович. — Бо якщо вони залишаться у такому стані, то взимку ми їздити не будемо.
Володимир Левицький пообіцяв направити лист до облавтодору, а після відповіді — дійсно зібрати представників зацікавлених служб та почати приводити до ладу дороги району.
Наприкінці сесії знову лунає гімн. Цього разу співає вже значно більша частина депутатів. Співають керівники району, які стоять у президії, підспівують депутати, які стоять у залі. Після закінчення гімну напівжартома починають перебирати тих несвідомих, хто таки гімн не заспівав. «А давайте внесем у регламент!» — пропонує хтось із депутатів. Керівники посміхаються і заперечливо хитають головами. Дійсно, патріотизм не можна внести до регламенту. Його можна лише виховати. Бажано, власним прикладом.
