Коли журналісти «ЕХО» приїхали, то побачили лише свіженьку об’яву про збори на зачинених дверях сільської ради. Близько сорока хвилин по тому почали сходитись люди. Як вони пояснили потім, запізнились, бо виганяли корів.
Коли розпочалося зібрання, то в залі було близько двадцяти селян. Відразу виникло питання: невже це і всі, кого цікавить ця проблема? Першою взяла слово Краснянський сільський голова Анна Зайченко: «З 2006 року на нашій території працювали «Стожари». Потім вони реорганізувалися у «Добробут». Погано це, чи добре — вам вирішувати. Я почала працювати разом з «Добробутом» і бачила його перші кроки та як було складно, коли ми почали реформуватися. З цією агрофірмою у нас укладені соціальні угоди. За кожен гектар орендованої землі вони сплачують по 30 гривень у сільський бюджет. Ми витрачаємо їх на освітлення наших населених пунктів. Якщо у нас не буде цього товариства, то освітлювати села ми не зможемо. Від єдиного «Добробуту» до сільського бюджету надходять кошти. Коли говорять, що треба обкосити обочини, меблі придбати у дитячий садок чи заправити автомобіль для поїздки футбольної команди — ми звертаємося до агрофірми, бо більше нема до кого. Я не можу бігати і у кожного випрошувати по копійці. Тому я агітую здавати свої паї у «Добробут», тим більше, у вас підписані з ними договори». Тут виступ перебив чоловік із залу, мовляв, договори він підписував із чистими бланками. «Може чорнил не хватило, чи кадрів, чесне слово. Я не бачив шо я підписав» — каже він. Та йому відповіли, що в любий момент він може переглянути свій договір.
Далі взяв слово заступник генерального директора агрофірми «Добробут» Олександр Приходько: «На сьогодні агрофірма для працівників та пайовиків безкоштовно оре землі, культивує та сіє. У фірми достатньо техніки, щоб це робити. У нас немає таких проблем по інших селах. У цьому році ми плануємо придбати нову косарку, яка працюватиме на три села: Красне, Гайове та Соснівку. Я розумію, що у кожного по три корови, і кожному потрібно косити сіно. Тому це питання актуальне. Я не буду обіцяти золоті гори. Та на сьогоднішній день у нас всі працівники отримують офіційну заробітну плату та соціальний пакет послуг. З сільським головою ми тісно контактуємо і вирішуємо всі проблеми. На сьогоднішній момент є проблема із робочими місцями. Якщо у 2012 році буде побудований корівник, то з’являться і робочі місця». Тут із залу його перебила жінка словами: «Це ви у Черновецького навчилися? Той тоже нас гречкою годував?». Та Олександр Приходько продовжив: «Фактично на території сільської ради тільки на нашому підприємстві можуть бути створені робочі місця. З нового року ми підвищуємо орендну плату до восьми відсотків. От і порахуйте, скільки ви отримуватимете. Це, мабуть, єдине підприємство в районі, яке платить такі відсотки. Ми не приїхали сюди мітингувати, а пропонуємо переглянути укладені договори. У кого їхній термін закінчився, ми дамо виписку. Далі за вашим бажанням перескладемо його».
«Ми від «Добробуту» хочемо збільшення орендної плати,?— каже Анна Зайченко,?— щоб нам косили сіно, обробляли наші городи, зерно підвозили пенсіонерам додому. Ці проблеми будемо вирішувати, якщо агрофірма залишиться на нашій землі». Далі слово взяла юрист-землевпорядник «Добробуту»: «Між вами і нашим підприємством були підписані договори. Вони зареєстровані у центрі земельно-державного кадастру. Договір стає дійсним після державної реєстрації. Є списки, які ви можете переглянути. Договори, які були укладені у 2006 році закінчили свою дію. На сьогоднішній день є договори, які закінчують діяти у 2012–2013 роках».
Було запитання пайовиків. чому договори довго реєструються? Юрист відповіла: «Для того, щоб зареєструвати договір, потрібно розробити відповідну документацію із землеустрою. Підприємство замовляє її та укладає договір. Термін його виконання — один рік. І тільки після цього ми маємо можливість подати договори на реєстрацію».
Жителі Грицаївки вислухали всіх виступаючих і висловили багато претензій представникам «Добробуту». Час покаже, чи досягнуть сторони компромісу.
