«Щось не беруть нічого, кажуть, у них все є, — скаржиться одна із продавщиць придорожнього ринку, котра представляється бабою Людою. — Із ста машин як штук п’ять остановляться, то й добре». Її колеги — троє жінок пенсійного віку і троє школярів. У п’яти і десятилітрових відрах накладені відбірні овочі — помідори, перець, баклажани, картопля. Поряд із ними в пляшках домашня олія, часник у в’язочках, цибуля. За десятилітрове відро жовтого перцю селяни просять двадцять гривень. Стільки ж коштують і помідори та баклажани. «Та то ми просимо по двадцять, а віддаємо по п’ятнадцять, аби лише брали», — зізнається баба Люда.
«На морожено хватає...»
Біля продавців овочів зупиняється новенький «Форд-Фокус» із дніпропетровськими номерами. Чоловік середнього віку виходить із машини і, не звертаючи уваги на перець та баклажани, прямує до відер із картоплею. «Бачите, і цьому нічого не нада», — коментує баба Люда. «Да я картошечкі купіть хочу, — пояснює чоловік. — Раз із Кієва єхал і купіл в Красном. Замечательная картошечка. А нє у вас лі купіл?» — звертається він до баби Люди. «Ні, я картоплю не продаю, — відповідає та. — Якщо на мене схожа, то моя сестра була».
Зрештою чоловік сідає в автомобіль і їде далі. «А я думав, на морожено зароблю», — розчаровано промовляє шестикласник Сергій. Він продає картоплю, котру вирощують його батьки. Каже, що сам на городі працювати не любить, а ось торгувати погоджується. Частину виторгу батьки віддають йому. «На морожено хватає, — говорить хлопчик. — Магазин он рядом, через дорогу». Хлопчина не скаржиться на погану торгівлю. За його словами, продати два-три відра картоплі за день — це добре.
У минулому році краснянські овочі купували набагато охочіше. Селяни пов’язують погану торгівлю з гарним врожаєм овочів. «У прошлому році у нас все брали, бо засуха була і не вродило. А в нас у всіх полив є», — пояснюють люди.
У Красному городництвом займається половина населення
За словами сільського голови Анни Зайченко, городництвом у Красному займаються близько трьохсот чоловік. Це і пенсіонери, і люди середнього віку. Овочі вирощують на всіх присадибних ділянках площею від 5 до 30 «соток». На ринки свою продукцію селяни не возять. Адже Красне розташовано поряд із автотрасою Дніпропетровськ-Кобеляки-Решетилівка. По ній щодня проїжджають тисячі автомобілів із Києва, Донецька, Дніпропетровська. Про свої заробітки краснянські городники розповідають дуже неохоче. Кажуть лише, що за гарний сезон, який продовжується із липня по середину жовтня, можна продати овочів на 15 тисяч гривень. Але прогнозують, що в цьому році подібних заробітків не буде.
Дуже хочуть краснянські городники, щоб влада збудувала для них щось на зразок міні-павільйончиків, у яких можна заховатись від дощу і сонця. З приводу цього побажання Анна Зайченко говорить: «Ми облаштували людям місце для торгівлі, але вони туди йти не хочуть. А там, де вони торгують, ми не маємо права щось будувати. Це ж, фактично, за метр від дороги. Жодна служба дозволу не дасть»
Перекупники беруть розкішну салатну цибулю по 2,5 гривні
На загальному, досить безрадісному, фоні різко контрастують своїм оптимістичним налаштуванням молоді овочівники Олександр Гречаний та Наталія Пшеніцина. Вони на 12 сотих вирощують цибулю. Перевагу віддають голландським гібридам. «Ми намагаємось продавати цибулю якнайраніше, коли вона в ціні, — Говорить Олександр. — Продаємо кобеляцьким перекупникам. Починали із 10 гривень за кіло, зараз віддаємо по 2,5».
Урожаєм і заробітком Наталія і Олександр задоволені. Так розкішна цибуля Ексібішен має вагу від 300 до 800 грамів. У цьому році молодята панують заробити 30 тисяч гривень і в наступному сезоні засадити цибулею вже 40 сотих землі.
