«Для кого добробут, а для кого й ні»
У нас, у Красному, коли був ще колгосп «Перемога», теж були гарні врожаї, хоч і технології були простіші, і про екологію більше дбали. Та мова не про це.
Коли розпайовували землю, комусь було вигідно оцінити наші землі дуже дешево, хоч вони мало чим відрізняються від сусідніх земель. І нарахували тоді на пай 200 кг ячменю і 200 кг пшениці. Видавали в той час один відсоток на пай. Пізніше, за розпорядженням В. А. Ющенка, у інших господарствах видавали по 3–5 відсотків за пай, а в нас — усе ті ж 200 кг пшениці і 200 кг ячменю, тепер видають по 7–10 відсотків, але в інших господарствах, а в нас — усе ті ж 400 кг зернових на пай. Чи сміються з нас, чи знущаються — не поймемо.
Так тоді треба виходити з «Добробуту» та йти до дядька, бо в нього дають на пай удвічі більше. Звертались з цим питанням до місцевих керівників «Добробуту». Вони добавили ще 50 кг. кукурудзи. Тепер ми одержимо в цьому році аж 450 кг зернових на пай. От і думайте, чи можна утримувати підсобне господарство на це зерно? Хіба що 10 курок, щоб яйце несли. Про порося або корову — забудьте. От вам і підтримка українського села, про яку трублять по телевізору та у пресі. А як же у людей дають по тонні або і півтори на пай? То що ж, ми — не люди? Порадьте, з чого ж почати, щоб зрушити це питання з мертвої точки?
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном