Чим торгують в магазинах?

Розповідь колишньої продавщиці, яка люб’язно погодилася поділитися з нами секретами своєї професії.
Щоранку, без вихідних та свят магазини Зінькова гостинно відкривають двері перед своїми клієнтами. Біля дверей одного з магазинів ми зустрілися з нашою героїнею. Назвемо її Ольга , бувша продавщиця, яку звільнили свого часу за відмову виконати доручення про які вона розповіла.
" Ніхто з покупців навіть не підозрює, що для них приготували в магазинах. Але ж готують і готуються, і на роботу приходять раніше, щоб все було готове до терміну.
Що готувати, кожен продавець знає зі свого багатого досвіду і команд керівництва. Підготовці піддаються, не консерви, не сухі продукти у заводській упаковці, не хліб, і, звичайно, не алкоголь. А те, що катастрофічно швидко втрачає товарний вигляд: ковбаса, свіжа риба, сир, овочі і продукція.
Найпростіше обробці піддається твердий сир - продавці просто зрізають запліснявілий шар. Коли зрізи накопичуються, їх списують. А ось деякі сири доводиться відмивати у ванні. Куди складніше з ковбасою. Варену ковбасу підрізають, як і сир. Сосиски просто перекладаються в іншому порядку, щоб приховати ті, які втратили вигляд. Їх теж продадуть, але це вже залежить від спритності продавця. Копчену ковбасу просто миють під краном, або натирають рослинною олією. В обов’язковому порядку змінюються стікери - бирки із зазначенням термінів реалізації. Як і на вакуумній упаковці копченостей.
Кулінарна продукція, що залишилася з вечора, теж набуває новий товарний вигляд. Як це робиться, знає будь-яка господиня. Але для кулінарії важливий той факт, що більшість продукції виробляється з "відходів життєдіяльності» інших відділів. Дійсно, навіщо витрачатися на придбання продуктів, якщо їх повно в магазині.
Нереалізоване м’ясо, зіпсовані овочі, «доходяща» риба і ковбаса - все йде в діло. І тут все залежить від чесності та порядності керівництва магазину. Якщо прибуток понад усе - все піде в справу."- розповідає Ольга.
Так, принаймні, кажуть ті, хто працює в цих структурах, ті, хто повідав нам тонкощі і хитрощі торгівлі в маркетах.

Скорботний шлях
Цікаво, а що відбувається з тими товарами, які не можуть бути перероблені кулінарією? З тією ж ковбасою, сосисками, молочними продуктами? Вони або списуються, або повертаються постачальнику в обмін на свіжу продукцію. А постачальник працює собі в збиток? Звичайно ж, ні.
Офіційно все це «прострочення» утилізується. Хтось запевняє, що спалює все це в спеціальній печі, хтось - закопує. Але! Досить просто поміняти документи, і товар знову «в строю». Тільки піде він вже не до супермаркетів, а в просто маркети й уцілілі до наших днів рідкісні гастрономи. Звичайно, з дорогої сирокопченої ковбаси невідомого терміну давності цілком можна виготовити «свіжу» вакуумну нарізку. Її можна возити куди завгодно. Але ж гастрономи теж не можуть вічно зберігати отримані продукти. І здають їх постачальникам.
Але й на цьому «ковбасний шлях» не закінчується. Наступна стадія - кафе, бари. Тим простіше - вони готують гарячі страви. Або просто підігріті в мікрохвильовці бутерброди. Там вже термін придатності ролі не грає. Якщо щось і підвонює, то першим це дізнається не клієнт, а бармен. І прибере цю отруту з очей геть. Взагалі, «неліквід» можна переробити в «ковбасний фарш», можна - в корм «для тварин», або, на худий кінець, в паштет. Нічого пропасти не повинно!"
От і думай, чому в місті так наполегливо згортається приватна фермерська торгівля на ринках. Приємного апетиту.

Логін:
Пароль:
запам'ятати