Питання кіоска підняли після того, як присутніх ознайомив із криміногенною ситуацією заступник начальника Новосанжарського райвідділу міліції Сергій Пархоменко. Як тільки правоохоронець закінчив доповідати, до нього звернувся голова районної ради Володимир Левицький.
— А як ви прокоментуєте оце? — запитав Володимир Іванович і продемонстрував фото, роздруковане на листові формату А-4. — Це субота, 01:00 ночі, кіоск біля «восьмого» магазину. І біля нього — 100–120 чоловік!!!
— А до скількох у нас у Нових Санжарах працюють торгові точки? — поцікавився голова райдержадміністрації Сергій Шовкопляс.
— Магазини — до 22:00, кафе — до 01:00, — відповів селищний голова Андрій Река. — Але у цієї Пазюк (власниці кіоску — ред..) ніяких дозволів немає! А вона ще й вночі торгує. Ось подивитесь — відпочивальники роз’їдуться і вона свій бізнес трохи згорне.
Наступне питання Сергій Шовкопляс задав податківцям — чи правда те, що підприємець Пазюк не має дозволів.
— Вона дійсно не має ліцензії на продаж, — підтвердила представник податкової.
— Як же це так?! — здивувався голова райдержадміністрації, — дозволів у неї немає, усі проти, а вона працює! Працює незаконно, а у нас чомусь немає важелів, щоб припинити її діяльність!
Сергій Пархоменко пообіцяв у ситуації з кіоском розібратись і якнайскоріше її вирішити. Іншим — дійсно наболілим — питанням апаратної наради було відновлення радіозв’язку. Від засідання до засідання переходить одне і теж саме питання: коли ж у приймачах заграє радіо. І з кожним засіданням зростає певність: мабуть, уже ніколи.
Не додав оптимізму і виступ начальника цеху електрозв’язку новосанжарської філії ВАТ «Укртелеком» Михайла Забрудського.
— Так що ви зробили за тиждень? — поцікавився Сергій Шовкопляс.
— Розібрали і демонтували 16 опор, — живо почав Михайло Забрудський, а далі трохи загальмував, — А на цьому тижні плануємо щось робити… Або Кустолове… Або Драбинівку.
— Так Кустолове чи Драбинівку? — не вгавав голова РДА.
— Мабуть, Кустолове. Або Драбинівку, — цілком серйозно відповідав Михайло Забрудський, — Якщо в одному селі зробимо, то на інше дроту не вистачить.
— А коли у голови районної ради радіо у кабінету працюватиме? — вже сміючись, допитувався Сергій Шовкопляс, — Я, здається, вже чув звідтіля якісь звуки.
— Які звуки? — здивувався Забрудський, — Там нічого не зробили, бо провід обрізаний під саму стіну — ніяк і підключитись! Він що, як голова районної ради, то не розуміє?
Остання репліка викликала у присутніх веселий сміх. А пересміявшись, вони повернулися до питання вже із серйозними обличчями. Так Андрій Река підтвердив, що радіо не чути не лише у приватних оселях, а й у державних установах. І почути виступи двох місцевих радіостудій у працівників немає ніякої можливості.
— Так місцеве ж радіо виступає до восьми годин — вони й так його не почують, хоч воно і працюватиме, — нагадав голова райдержадміністрації.
— Так а республіканське?! — нагадав Андрій Река, — Он сьогодні у 11:15 я виступатиму по «Українському радіо». А люди не почують.
Та як би керівники не критикували Михайла Забрудського, факт лишиться фактом. Дротове радіо — це навіть не вчорашній, а вже позавчорашній день. І з кожним роком бажаючих слухати старий добрий приймач буде все менше. У час, коли вже давно є FM-радіо, а в останні десятиліття — і його Інтернет-аналоги, сподіватися на відродження дротового, м’яко кажучи, марно.
