Кобелячанин Анатолій Бондаренко навесні придбав більше двох десятків індичат. «У мене син студент, потрібно ж дитину годувати», — розповідає чоловік. — У прошлому році завів індичат, всі виросли, всіх вирізали. Ось і в цьому взяв 22 штуки, думав, вигодую». Анатолій тримав птицю у спеціальному вольєрі. Увечері індики заходили в сарай, який замикався, а вранці виходили гуляти. Двір Бондаренка обнесений добротним парканом, вольєр для птиці обгороджений сіткою, на дверях сарая — замок. Чоловік взагалі й думати не міг, що з його індиками може щось трапитись. Але трапилось.
«Минулого тижня дзвонять мені сусіди. Я поки що в тому будинку не живу, бо ремонт закінчую, — пояснює постраждалий кобелячанин. — І кажуть: «Біжи швидше сюди, у тебе в дворі бродячі собаки шкоду роблять». Це десь у сім ранку було». Анатолій швиденько осідлав свій мопед і приїхав до будинку на вулиці Московській. Він був неприємно вражений побаченим: частина вже великих індиків бездиханні лежали на землі, деяких собаки порозривали на шматки і з’їли. «І понаходили ж дірки в двох огорожах, — бідкається чоловік. — Їх, собак, було з десяток. Велика вівчарка і дворняги з нею». Бондаренку довелось закопати знайдені ним тушки індиків.
Собак потихеньку труять
Про проблему бездомних тварин наша газета писала неодноразово, але вона так і залишилась невирішеною. І швидше за все, і надалі «виснутиме». Адже в кобеляцькій міській раді, як, до речі, і в сільських радах, грошей на відлов, утримання, щеплення і стерилізацію бродячих тварин немає. А по-іншому вирішувати проблему бездоглядних тварин посадовці не можуть. Вбивати чи навіть присипляти собак і кішок вони не мають права. Цього не дозволяє робити Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
Начальник районного відділення ветмедицини Сергій Куземко, до якого ми звернулись за коментарем, пояснив: «Боротьба з бродячими тваринами — це обов’язок органів місцевого самоврядування (У якого для цього немає грошей — ред.). Ми ж можемо лише надати послуги по їх лікуванню, щепленню і стерилізації. Послуги ці, безумовно, платні. Присипляти тварину ми маємо право лише за письмовою заявою її власника». Стерилізованих тварин, на думку Сергія Михайловича, краще відпускати. Він аргументував це так: «Уявімо, що ми виловили собак на ринку і помістили в притулок. На їх місце обов’язково прийдуть інші. А якщо випустити на волю «старожилів», то вони не пустять на своє місце нових собак. А самі вже не розмножуватимуться».
Міліціонери теж не мають права знищувати бродячих тварин. Застосувати до них зброю вони можуть лише у виключних випадках. Це коли собака вже загризла або пошматувала людину. Один правоохоронець по секрету зізнався: «Я колись застрелив агресивного пса. Так потім цілий рік пояснюючі записки писав. Більше не стрілятиму».
Хоча із бродячими собаками таки борються. Голова однієї із сільрад на правах суворої анонімності розповів: «Коли собаки вже дуже всіх достають, я їх травлю. Купляю яд, найдешевшу ковбасу і, коли ніхто не бачить, розкидаю цю отраву там, де «тусуються» собаки».
А як у світі?
У світі проблему бездомних собак вирішують по-різному. У так званих цивілізованих країнах Європи, Азії та у США для них та для інших тварин створюють притулки. Як правило, їх будують і утримують за кошти благодійників. Крім того, ці держави впливають на утримувачів тварин фіскальними методами. Так податок на стерилізовану, тобто безплідну тваринку набагато нижчий, аніж на ту, що може розмножуватись. У результаті частка стерилізованих собак і котів становить там близько 80 %. Є там і спеціальні служби, котрі займаються виловом бездоглядних тварин. Собак і котів близько місяця тримають у притулку, а якщо за це час не знайдеться їх власник — знищують.
У нецивілізованих країнах все простіше. В Азії та Африці собак і котів убивають, не надто переймаючись проблемами гуманізму. А ось у наших українських реаліях не спрацьовують обидва варіанти.
…Анатолій Бондаренко, в якого собаки видавили індиків, теж розуміє, що ніхто згадану проблему не вирішить і не компенсує йому збитки. Він каже: «Це я все для того розповів, щоб людей попередити: нехай ретельніше свою птицю бережуть».