У Комсомольську – найбільші зарплати
Місто, де платять найбільші на Полтавщині зарплати, – Комсомольськ. Це за офіційними даними. Згідно зі статистикою, середньомісячна номінальна заробітна плата у першому півріччі 2011 року в цьому місті становила 3417 гривень. «Секрет успіху» тут досить простий – рівень заробітної плати в Комсомольську найбільший по області, бо основне підприємство міста - ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат". Середня зарплата на ньому – близько 4000 гривень.
За що комсомольчани люблять своє місто?
«Я люблю Комсомольськ за Дніпро. За озеро біля церкви. За сосновий аромат у парку. За вулиці, що потопають у зелені. Люблю Комсомольськ за те, що кожні вулиця і подвір’я мені тут знайомі. За бабцю з насінням і сантехніка з собакою. (Відомі в місті скульптури, - Ред.) Люблю Комсомольськ за те, що тут особлива атмосфера, якої немає в жодному іншому місті», - так бачить своє рідне місто Світлана.
Іншим мешканцям також подобається невелике місто, в якому спокійно живеться. Подобаються їм чисті вулиці та добре озеленені території.
«Коли я приїхав до Комсомольська 10 років тому, для мене це місто здалося казкою - острівцем цивілізації. Таким він залишається для мене і нині. Бо є з чим порівнювати. У рідному шахтарському містечку досі поняття не мають, що таке гаряча вода з-під крана, там навіть труби не передбачені проектом. Холодна вода - по годинах, щоб набрати та помитися. Роботи, окрім як на шахті, більше немає. До нас у Комсомольськ приїжджають гості і дивуються: чисто, зелено, квіточки на стовпах! Дніпро - рукою подати», - ділиться враженнями В’ячеслав.
Що не влаштовує мешканців?
А скаржаться комсомольчани… на недостатню кількість робочих місць та п’яниць, а також на молодь, яка смітить на вулицях і гасає на території дитячих садочків на скутерах.
«У Комсомольську мало можливостей для працевлаштування. Тому якщо в тебе немає татуся-начальника і зв'язків, то будеш звичайним робочим. У місті взагалі зарплата смішна, ну хіба що на деяких фірмах. А на ГЗК працювати слюсарем не маю бажання. Також вулицями міста щодня багато п’яниць тиняється», - обурюється Григорій.
Молодих матусь Комсомольська турбує питання чистоти на вулицях міста та недостатня кількість дитсадочків.
«Ще хотілося б звернути увагу відповідних служб на те, що діється в дитячих садочках після 17-ої години. Це ж «друга зміна» роботи. Молодь з пивом на території дитячих закладів влаштовує досить гучні посиденьки. Після їхніх гулянок пляшки з-під пива – на дахах павільйонів, стіни в «розписах». По дитсадочку «Казка» вже на скутерах гарцюють. А вранці туди прийдуть діти. Таке враження, що в місті немає міліції», - розповідає Юлія.
Полтава – духовна скарбниця України
Полтава завжди була одним з найважливіших центрів науки та освіти в Україні. На території міста функціонують 13 вишів, 5 технікумів та 4 коледжі. Також обласний центр може похвалитися великою кількістю музеїв, їх тут аж 13. Це при тому, що Полтава – порівняно не дуже велике місто, з кількістю мешканців у 290 тисяч осіб. Окрім того, полтавчани мають змогу відвідувати театри, яких у місті аж 5 (при тому, що в Кременчуці та Комсомольську немає жодного). Славиться Полтава й великою кількістю зелених насаджень.
За що полтавці люблять своє місто?
Люблять його за чистоту і спокійний ритм життя. Багато хто вважає, що у цього міста є «душа», тому сюди хочеться повертатися.
«Полтава дуже барвисте яскраве місто. Люди тут піклуються про його красу та екологію. У нас багато парків і зелених насаджень. Також Полтава може похвалитися проведенням великої кількості виставок, концертів, конкурсів молодих талантів та багатьох інших цікавих програм. Щодо роботи комунальних служб, то вона мене влаштовує в тому плані, що тут швидко реагують на аварії ліфтів, водопроводу, газу, енергопостачання, тепломереж», - розповідає Дмитро.
Здається, що в цьому місті зібралася найбільша кількість патріотів, якщо порівнювати з іншими населеними пунктами Полтавщини.
«Полтава - моє рідне місто. Тут неймовірна кількість музеїв, пам'ятників, пам'яток архітектури. У Полтаві живе багато цікавих творчих людей. Також хочу відмітити, що порівняно з іншими містами тут не спостерігається особливих транспортних проблем: заторів практично немає, громадський транспорт ходить добре. Якщо замовити таксі, то в більшості випадків заплатиш не більше 20 гривень. А якщо залишився без грошей - то за кілька годин можна і додому "дошкандибати" з будь-якої частини міста», - каже Ігор.
Які проблеми найактуальніші?
Перше, що згадують мешканці Полтави, відповідаючи на це питання, – дороги! І водії, і пішоходи скаржаться на вибоїни та інші перешкоди для комфортного пересування містом, як автомобілем, так і пішки.
«У Полтаві - проблема з дорогами. Наприклад, у дворах (і не тільки) увесь асфальт у ямах, якість укладання дорожнього покриття і його довговічність залишається на низькому рівні. Під час прогулянки з дитиною на візку тротуарами міста, завжди згадую злим, не тихим словом тих, хто відповідає за їх стан. Це ж якась смуга перешкод, а не тротуар! Взимку ж взагалі ходити ними неможливо, коли ці вибоїни ще й на каток перетворюються», - обурюється Світлана.
А ще мешканці Полтави мають дуже філософський погляд на пересування містом громадським транспортом.
«Мене, м’яко кажучи, засмучують поїздки в наших маршрутках, коли платиш гроші за те, щоб тобі «нам’яли боки» у переповненому салоні. Інколи складається враження, що оці «богданчики» - прабатьки чумацьких возів, в яких пасажирів «ковбасить» по всьому салону, і вони ледь не падають, і майже не матюкаються. Такі поїздки зранку на роботу, а ввечері – додому інколи просто «вбивають» у тобі все святе», - так поетично висловлює незадоволення Костянтин.
Кременчук – найрозвиненіший у промисловості
Наше місто є одним із основних донорів бюджету України, його частина в бюджеті країни - близько 7%. У Кременчуці представлені майже усі галузі промисловості: нафтопереробна, хімічна, машинобудівна, металургійна, металообробна, харчова, легка, будівельна тощо. Промисловий потенціал налічує 89 великих підприємств, на яких працюють близько 40 тисяч осіб. І за обсягом реалізованої промислової продукції Кременчук займає перше місце серед міст Полтавщини, залишивши далеко позаду Полтаву і Комсомольськ.
За що ми любимо Кременчук?
Найбільша кількість опитаних кременчужан одразу ж згадує краєвиди Дніпра, тому найулюбленіше місце для відпочинку більшості мешканців – Придніпровський парк.
«Коли хочу відпочити душею, я йду в парк до Дніпра. Ще мені подобається скеля «Гранітний реєстр», посидівши на каменях, здається, що отримуєш якийсь заряд енергії. В нашому місті важко виділити якісь особливі місця, архітектурних витворів мистецтва у нас немає, задумуєшся, що показати гостям міста. Тому я більше люблю Кременчук за людей, які тут живуть», - каже Юлія.
«Наше місто дуже сучасне. Тут є всі умови, щоб молода людина могла повноцінно розвиватися і самовдосконалюватися. Щодо навчальних закладів, то є з чого обирати, тут можна отримати достойну освіту. Відпочити теж є де. Дуже люблю, особливо на свята, вийти з маршрутки на зупинці «Халаменюка» і гуляти вулицею Леніна до набережної. Особливого колориту місту додають наші жваві пенсіонери, які танцюють і співають у парку «Придніпровський» у вихідні. Парк Миру у нас дуже затишний, чистий – приємно там відпочивати», - захоплено розповідає Тетяна.
На що скаржаться кременчужани?
Як і в Полтаві, мешканці нашого міста, в першу чергу, згадують «діряві» автошляхи і не менш проблемні тротуари. Автолюбителям набридло «вбивати» на вулицях міста свої автівки, а пішоходам, особливо жінкам у взутті на підборах, тротуари - не друзі. Асфальтове покриття на автошляхах, тротуарах і дворах багатоповерхівок, іноді просто вражає своєю розбитістю. У деяких районах міста не те, що автомобілем, а танком важко проїхати по дірявому асфальту.
«Дороги в нас інколи просто відсутні. Особливо в зимово-весняний період. Також дивують оті оперативні «розкопки» в центральній частині міста. Розкопали пів-Кременчука, а працівників щось там не видно. Також хотілося, щоб на місці зрубаних дерев з’являлися молоді, а не торговельні центри», - розповідає Сергій.
Окрім відсутності в місті якісного дорожнього покриття, кременчужани нарікають на роботу комунальних служб міста.
«Я дуже не задоволена роботою комунальників. У цій сфері поки немає жодної системи. Гроші платимо незрозуміло за що, а тарифи не відповідають якості тих послуг, що надаються (швидше не надаються!)», - переконана Валентина.
Усі знають вислів: «Краще там, де нас нема». У кожному місті є свої переваги і свої недоліки. Оцінивши усі плюси і мінуси, обираєш найкомфортніше місце для життя, яке підходить саме тобі.
