Комп’ютеризовані дикуни

Читачі «ЕХО» повинні б помітити, що більшість історій, переповіданих у так званих редакційних статтях, відбувались з їх авторами. Напевне, тому й читають їх люди. Адже взяті з життя історії актуальні для всіх, вони можуть статися з кожним із нас. Ось вам чергова історія і авторські сентенції, нею породжені.
Шоста ранку. Приймальня знаменитого кобеляцького костоправа Олексія Чигрина. Більшість дійових осіб — пацієнти лікаря. Автор статті виконує свої професійні обов’язки. У очікуванні прийому люди розповідають свої життєві історії.
Молодий хлопчина із Луганська розповідає, що приїхав до Чигрина через біль у спині. Каже: «У свою лікарню не пішов, боюся і не вірю там нікому. Та й взагалі, підеш туди — купу болячок знайдуть».
Не витримую і зауважую: «Як це — не ходити в лікарню? Та кожна цивілізована людина хоча б раз на рік повинна проходити медичне обстеження і здавати аналіз крові». І розповідаю історію свого діабету. Сам же, як і більшість несвідомих українців, роками не обстежувався, не здавав аналізи. Аж доки не «припекло». У результаті — невиліковна хвороба. Яку, між тим, можна було виявити на початковій стадії і жити без інсуліну.
У діалог втручається ще один пацієнт Чигрина, п’ятидесятирічний автогонщик із Києва. Він говорить: «Не проходити обстеження, боятися лікарні — це Середньовіччя, а ми ж у 21-му столітті живемо. Усі з ноутбуками, з мобілками, а свідомість, як у дикунів». Хлопець слухає, погоджується, але зауважує: «Все правильно. Ось тільки у кого обстежуватися?».
Ніхто не впізнав себе у цій історії? Це не ви роками ігноруєте елементарні речі, такі як піти і здати аналіз крові? Не ви займаєтесь дома самолікуваннями, самі ставите діагноз і виписуєте рецепт? Не ви бубните собі та іншим: «Та луччє в ту больницю не ходити»? І при цьому їздите на «Тойотах» та «Сітроенах», користуєтесь телефоном «Нокіа», заставляєте будинки суперсучасними меблями і завішуєте стіни величезними плазмовими телевізорами. Зовні все модно, а в голові та душі — середньовічне мракобісся. Як вчергове не згадати булгаковську фразу про розруху у головах, а потім у туалетах.
Та знову ж пригадується історія з власного життя. Уже будучи хворим, катастрофічно втрачаючи вагу, автор звертався за консультацією до кобеляцьких медиків. І жоден з них не сказав елементарного: «Піди, здай кров на цукор». Сказав цю фразу вже пенсіонер Володимир Демченко. Тому що він — професіонал. Демченко не володіє комп’ютером. Але в голові і в туалеті у нього — порядок.

Автор: Ігор Філоненко

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook

16 вересня 2011, 12:01 | Кобеляки | Редакційна

Читайте також:

У Лубенській громаді внаслідок ДТП одна людина загинула, ще одну травмовано

На фіналі Кубка України та Всеукраїнському турнірі з грепплінгу й панкратіону спортсмени з Полтавщини вибороли призові місця

З 1 грудня бронювання працівників можливе тільки через «Дію», – Федоров

1. Любов / 17 вересня 2011, 21:55

Це таку ножку ви ковтнули?
Посилання на www.thenibble.com
Ви дивилися фільм "Анаконда"? Та зміюка спочатку ціляком ковтає свою жертву, а потім назад відригує. Не ображайтеся, це я по доброму.
Бажаю вам вилікуватися пошвидше.

0 0

2. povierennyy / 17 вересня 2011, 22:27

Так схожу на таку. Тільки я спочатку мясо відділив від кісток і ото, трішки пожувавши, і ковтнув. Її навіть собаки і коти ще зїли, десь в траві, під деревом валяється. Сфоткати нема чим. Та і нозка та була в холодильнику (В МОРОЗИЛЬНИКУ) ІЩЕ З СЕРЕДИНИ СЕРРНЯ. Але я підозрюю що холодильник розморозився (коли в селі світло закінчилось)і знову заморозився. А всі ми знаєм що повторно заморожувати розморожені продукти нівякому разі не можна. Але мясо було не пропавше, та і підсмажив я його чудово.
---
А соь тут мабуть саме цікаве: У мене з 29 серпня нема газу. Газовшики перекрили трубу (я з ними вже розбираюсь - поки що законними методами). І я підключив балон з газом (у мене було і зараз є пів балона з газом) до двох канфорочної плитки. Плитку дес ь на горищі знайшов. Так от... Я підсмажив те мясо і зїв його з поганими думками стосовно газовщиків. Ну думав шото тіпа такого: "цензура, цензура, цензура, газовщики!!! Шоб ви цензура, шоб вам цензура, цензура. Я ж вас цензура, цензура, цензура" Ну і так далі...
---
Я канєчна ізвіняюсь, АЛЕ на мою думку це також вплинуло на процес травлення (точніше на процес "нетравлення"). Тому що думки мають вплив на матеріальний світ. Незнаю як у вас але у мене так. Ото коли кого пошлю (з емоційним* посилом) нах... то обовязково якась халепа трапиться зі мною.

* - тобто не тільки вербально, а і емоційно, з ненавистю, з негативними думками...
---

А ви думаєте звідки береться Жива та Мертва вода? Жива вода плучаеться від "пропитки" церковними дзвонами, а Мертва вода від ненависті, від гніву, одним словом від негативу. Вода має свою память.
---
Мабуть достатньо.
---
Іра, а-у... ну тбі зрозуміло від чого трапиласб зі мною така от "заболєвашка"?
---
Длю Любові осьо-сьо сцилка - Посилання на my.opera.com

0 0

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.

Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном