Ротарі – це всесвітня організація представників ділового світу й інтелігенції, що вірять у важливість надання гуманітарних послуг, підтримання високого етичного рівня в різних видах професійної діяльності, допомоги в забезпеченні миру у всьому світі.
– Ротаріанський рух, який започаткований у 1905 році в Чикаго (США), нарешті, майже через 100 років, дійшов до України. В Київ – у 1992-му році, у Львів – 1993-го року, Харків – 1994-го, а в 1995-му створений Ротарі-клуб у Кобеляках й інших містах України, – розповідає президент Ротарі-клубу Кобеляк каденції 2005-2006 років Володимир Чернявський. – Сьогодні в Україні понад 40 клубів, а в світі – близько 30 тисяч. Феноменом нашого клубу є те, що ми стояли у витоків благодійницького руху в Україні.
Гості з Києва, Чернігова, Славянська, Санкт-Петербурга, Краснодару почали прибувати до Кобеляк 6 серпня. А вже наступного дня, 7 серпня, в залі засідань Кобеляцької міської ради відбулась міжнародна зустріч представників Ротарі-клубів Україна-Росія.
Зустріч відкрив міський голова Олександр Ісип, який згадав історичні моменти появи і становлення міста Кобеляки, розповів про сучасні досягнення, подарував усім присутнім ілюстрований альбом «Кобеляки у ІІІ тисячолітті».
– В найближчому майбутньому навпроти приміщення міськради ми збудуємо пам’ятник співпраці з містом-побратимом Зінгеном, – зазначив Ісип.
Представник губернатора дистрикту 2230 Галина Кузміч після розповіді Олександра Ісипа про місто сказала:
– Таке враження, що у Кобеляках усе дуже добре. Якби так було по всій Україні, то ніяка криза нам би була не страшна. Співпраця мерії і ротарійців налаштовує на позитивний лад.
Президент Краснодарського Ротарі-клубу (Росія) Володимир Мартишин запросив усіх учасників заходу на «Фестиваль вина» у Краснодарі.
Також своїми думками поділились президенти Ротарі-клубів – Олексій Михайлов (Київ), Анатолій Лєвіт (Славянськ), Наталія Макаренко (Чернігів) та інші. Всі дарували президенту Кобеляцького Ротарі-клубу Віктору Попрузі вимпели своїх клубів.
Наостанок міський голова Олександр Ісип запропонував присутнім прослухати гімн Кобеляк – пісню «Каляки-маляки, мої Кобеляки» у виконанні Мирослава Кувалдіна. Багато учасників заходу записали оригінальну пісеньку собі на мобільні телефони. Неодноразово протягом того дня автор статті чула, як лунає з мобільників ротарійців ця мелодія.
Після закінчення офіційної частини ротарійці відправились на екскурсію по місту. Їхнім гідом став місцевий краєзнавець Юрій Попруга. Після покладання квітів до вічного вогню біля пам’ятника Скорботної Матері, учасники заходу завітали до державного музею літератури та мистецтва, де в одній із кімнат була представлена експозиція про Кобеляцький Ротарі-клуб. Гості були в захопленні від музею, коментарів його директора Миколи Скляренка, який вручив усім «Путівники по музею». Ротарійці залишили свої записи в книзі відгуків.
– Оскільки візит співпав з 300-річчям Полтавської битви, принагідно ми запропонували відвідати деякі історичні місця Кобеляччини, зокрема побачити шлях відступу до Дніпра короля Карла ХІІ і козаків гетьмана Івана Мазепи, місце бою біля Переволочної, відвідати Зміїну гору (Козацьку гору), де були спостережні вежі козаків, – розповідає Володимир Чернявський.
В селі Світлогірське, яке виросло на місці легендарної Переволочної, гості побували біля освяченого хреста – пам’ятного знака за загиблими козаками, на найвищій точці впритул до місця, де Ворскла впадає в Дніпро, а сама Переволочна зникла під водою штучного Дніпродзержинського водосховища.
– Сумні сторінки нашої історії, вкарбовані на цьому місці, – веде далі Чернявський. – За переказами, тут востаннє спілкувались Карл ХІІ і Мазепа і квіти у підніжжя хреста засвідчують, що люди шанують наших предків, пам’ятають історію, яку зараз, на жаль, трактують неоднозначно.
Після коротких спогадів про історичні події ротарійці вирушили в село Григоро-Бригадирівка, де існує справжня Козацька Січ. Її заснував шанувальник і продовжувач козацьких звичаїв наш земляк з Григоро-Бригадирівки, а нині лікар Кременчука, Сергій Кучмій – генерал-хорунжий війська козацького. На Січі «Мазепин Яр» проходив справжній «Фестиваль сала».
Ініціатива проведення фестивалю належить ротарійцям Василю Гордійку, Сергію Куземі, Дем’яну Женжері – учасникам подібного заходу в Санкт-Петербурзі, де вирішувались організаційні питання взаємодії Ротарі-клубів України, Росії, Білорусі.
– Кобеляцькі ротарійці підтримали ідею проведення фестивалю в Кобеляках, залучили інші клуби до участі і назвали це дійство «Фестиваль «Кобеляцьке сало», – говорить президент Ротарі-клубу Віктор Попруга.
– Назва – це просто символ з гумористичним підтекстом, за яким криється цілком серйозний захід, – каже Володимир Чернявський, якого мер міста назвав духовним лідером клубу.
До речі, серед ротарійських клубів ці символи поширені. Наприклад, в Херсоні проводиться фестиваль кавунів, у Краснодарі – вина, у Рівному – раків тощо. Всі заходи спрямовані на більш повне розкриття діяльності клубів Ротарі.
Настрій, овіяний смутком у Світлогірську, у Григоро-Бригадирівці змінився на веселий. На Січі господар Сергій Кучмій запропонував цікаву програму. Ротаріанці спостерігали за змаганнями козаків з різних видів бойових мистецтв – боєм на шаблях, ціпами, довбнею, іншими засобами козацького часу, стрільбою з луків.
Після театралізованого дійства учасники фестивалю продегустували кобеляцьке сало і страви зі свинини. Сальце було різних видів, була й домашня ковбаска, й шинка. Все було таке запашне і апетитне, що хотілося враз усе спробувати. Куштували й «Самогон, в якому не менше 800». Місцевий фольклорний ансамбль під керівництвом Віктора Фесюри збадьорив надвечір ротарійців, які посідали за довгий стіл й невимушено спілкувались за дружньою вечерею.
Загалом «Фестиваль сала» пройшов весело, з жартами, гості Кобеляцького краю залишились задоволеними і враженими. Додому всі роз’їхались з масою позитивних емоцій. Атмосфера між ротаріанцями, які давно спілкувавались, і між тими, які щойно познайомились, була справді невимушеною і теплою.
Своїми враженнями від заходу поділилися ротаріанці:
Володимир Мартишин: «Враження – лише позитивні, настрій – добрий, люди – дуже приємні. Особливо мені сподобалось на Козацькій Січі, коли козаки на повному скаку рубали умовні голови противників (кавуни на стовпах). Залюбки приїду до Кобеляк ще не один раз».
Віктор Попруга: «В чині президента клубу я вперше приймаю гостей, тому мені особливо цікаво було поспілкуватись з іншими президентами Ротарі, дізнатися, як працюють інші клуби. Мені розповіли, що кошти для громади можна залучити з Ротарі-інтернешнл, варто лише правильно скласти програму, викласти свої пропозиції і виграти грант. Ротарі-клуби Полтави, Дніпропетровська вже виграли такі гранти. Тепер Кобеляцький клуб спробує визначити найпріоритетніші для району проблеми, щоб скласти програму й отримати кошти для вирішення проблемного питання».
Володимир Чернявський: «Враження від фестивалю нашого клубу гарні, і не лише в мене. Хоча були деякі збої, їх ніхто, крім організаторів, не помітив. Ми намагались показати багатогранну роботу нашого клубу, почути про можливості співпраці і розвитку від представників інших клубів, обмінятись досвідом. І загалом це вдалось. Всі в захваті від «Фестивалю сала». Мені особисто сподобався виступ на Січі чемпіонки України з верхової їзди Марини на коні, яка досконало долала перешкоди. Всіх вражень я не можу передати – це треба побачити, продегустувати і відчути».
