Достовірно відомо, що вона існувала ще за часів Римської імперії і тоді слово «корупція» означало «розламувати, руйнувати, підкуповувати».
В наш час існують більш розлогі і конкретні визначення:
- «корупція являє собою хабарництво або інше злочинне поводження осіб у державному або приватному секторі, що веде до порушення обов’язків, покладених на них згідно з статусом державної посадової особи, приватного співробітника, незалежного агента або іншого роду відносин і має на меті одержання будь-яких незаконних вигод для себе й інших (визначення Міждисциплінарної групи з корупції Ради Європи);
- «зловживання державною владою для одержання вигоди в особистих цілях та «зловживання суспільною довірою заради особистої вигоди (визначення які зазначені у нормативно-правових актах ООН про боротьбу з корупцією).
Але усі ці визначення мають спільну практичну основу – «корупція і організована злочинність є найбільшим соціальним, суспільним злом».
І це справді так. Адже будь-який факт корупційних діянь це не лише порушення чинного законодавства, а й посягання на суспільну стабільність та ігнорування основних положень української Конституції у частині, що стосується захисту громадянських прав і свобод.
Які ж корупційні прояви найбільш характерні і чисельні для Зіньківського району за останні роки?
У законі України «Про боротьбу з корупцією», яким держава керувалася з 5 жовтня 1995 року по 05 січня 2011 року, існувала така собі стаття 5 – «спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовані на попередження корупції».
На практиці ці спеціальні обмеження найчастіше проявлялися у таких випадках:
- сприяння, використовуючи своє службове становище, фізичним та юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності;
- незаконне отримання матеріальних благ;
-надання недостовірної чи неповної інформації або відмова фізичним та юридичним особам у її наданні.
Ось саме цю, п’яту статтю, найчастіше використовували правоохоронці, визначаючи суть корупційних проявів у діях держслужбовців.
Аналіз судових рішень починаючи з 2006 року свідчить, що найчастіше у поле зору правоохоронців попадали голови та секретарі сільських рад району.
А саме у 2006 році притягнуті до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних діянь:
працівник одного із управлінь райдержадміністрації;
двоє сільських голів;
районний представник територіального підрозділу;
всього притягнуто до відповідальності – 4 особи;
у 2007 році притягнуті:
працівник районної ради;
двоє сільських голів;
всього притягнуто до відповідальності – 3 особи;
у 2008 році притягнуті:
працівник Зіньківського РВ ГУ МНС України в Полтавській області;
секретар сільської ради;
всього притягнуто до відповідальності – 2 особи;
у 2009 році притягнуті:
сільський голова;
двоє секретарів сільських рад;
всього притягнуто до відповідальності – 3 особи;
у 2010 році притягнуті:
спеціаліст по земельних ресурсах однієї із сільських рад;
секретар сільської ради;
двоє сільських голів;
всього притягнуто до відповідальності – 4 особи.
Станом на 11 жовтня 2011 року – притягнутих осіб за корупційні правопорушення у районі не має.
У всіх випадках на правопорушників було накладено штраф у сумі від 255 до 1000 гривень. Одного працівника було звільнено з займаної посади.
Слід зазначити, що 7 квітня 2011 року Верховна Рада України прийняла запропонований Президентом України Віктором Януковичем Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», який набирав чинності з 1 липня 2011 року, крім статей 11 і 12 (стосуються проведення спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування та фінансового контролю), які набирають чинності з 1 січня 2012 року.
Закон визначає коло осіб – суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Крім Президента України, Голови Верховної Ради України, його Першого заступника і заступника, Прем’єр-міністра України, народних депутатів, державних службовців, Закон відніс і осіб, які прирівнюються до уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. У числі інших, це члени окружних, територіальних і дільничних виборчих комісій (під час виконання ними повноважень), помічники народних депутатів та особи, які надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій і інші особи).
Посадові і службові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про його вчинення зобов’язані вжити заходів щодо запобігання такого правопорушення та терміново письмово повідомити про це спеціально уповноважений орган у сфері протидії корупції. Відповідальність за порушення цього положення передбачена ст. 172-9, якою тепер доповнено КУпАП: «Неприйняття передбачених законом заходів щодо запобігання корупційних правопорушень, а в разі виявлення корупційного правопорушення – для його припинення, письмового повідомлення уповноваженими на це особами про його скоєння – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста двадцяти п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян».
Встановлюються обмеження на використання службового становища, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, отримання подарунків, а також на можливість працевлаштування близьких осіб, обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування.
Цікаво, що особам, які звільнилися з державної служби, протягом року з дня звільнення або припинення діяльності забороняється здійснювати дії, пов’язані з підприємницькою діяльністю, яка контактує з органом, де особа раніше працювала, розголошувати і використовувати в своїх інтересах інформацію, а також представляти інтереси особи (у тому числі і в судах) у справах, в яких іншою стороною є орган (органи), в якому (яких) особа працювала раніше. Щодо осіб, які претендують на зайняття посади, пов’язаної з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, тепер буде проводитися спеціальна перевірка.
На Міністерство юстиції України покладено обов’язок проводити антикорупційну експертизу проектів нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Участь громадськості у заходах щодо запобігання та протидії корупції також передбачено Законом. Громадськість має право, зокрема, повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних правопорушеннях спеціально уповноважений орган у сфері протидії корупції.
Ще одне нововведення: Законом передбачено створення єдиного державного реєстру, який буде містити інформацію про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень. Цей реєстр має бути сформований і вестися міністерством юстиції України.
Тепер особи, щодо яких прийнято постанову про притягнення як обвинуваченого, підлягають відстороненню від виконання повноважень до розгляду справи судом, якщо інше не передбачено законом. Крім того особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (підприємства, установи, організації), в якому він працює до закінчення розгляду справи судом.
Відповідно до статті 24 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції», угода, укладена внаслідок корупційного правопорушення, є нікчемною. Правові наслідки порушення вимог закону при вчиненні правочину передбачені главою 16 Цивільного кодексу України.
Законом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального Кодексу України, Кримінально-процесуального Кодексу України. Зокрема, кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено Главою 13-А «Адміністративні корупційні правопорушення». У Кодекс додано вісім самостійних складів адміністративних правопорушень. Також внесено ряд доповнень і змін до Кримінального кодексу України, яким збільшується кількість складів злочинів, уточнюються деякі склади і посилюються санкції стосовно корупціонерів. Як буде працювати Закон, покаже практика.
