Перед початком змагань представники з різних команд-учасниць розминаються на міні-футбольному майданчику. У ворота стає Василь Дербенцев з Галущиної Греблі. Усі інші б’ють йому по воротах. Василь більшість ударів відбиває і підсміюється із невдалих спроб футболістів.
На майданчику з’являється місцевий футбольний майстер Максим Калюжний. Йому просто бити по воротах нецікаво — він намагається забити якимось незвичайним способом. Жонглює м’ячем, б’є — мимо. Партнери по команді сміються, Максим біжить за ворота — по м’яч.
Починається офіційна частина свята. У ній сільський голова Іван Чечель вітає сухомаячківську команду «Темп» із перемогою у другій лізі першості району. Головний суддя змагань Ігор Романець разом із заступником голови райдержадміністрації Володимиром Тараненком вручають гравцям команди медалі та грамоти за І місце.
Потім починаються, власне, змагання за програмою свята спорту. Першим іде міні-футбол. Участь у ньому беруть «Темп», «Юність» з Галущиної Греблі та «Оріль» з Лівенського. Після першого матчу приєднується четверта команда — «Оріль» з Канав Кобеляцького району. Так турнір одразу стає міжрайонним?
На радість місцевої публіки у міні-футболі впевнено перемагає «Темп», який виграє усі три поєдинки із загальним рахунком 12:1. Кілька красивих м’ячів забиває капітан команди Анатолій Троян. А в останній зустрічі, як кажуть, на закуску, Максим Калюжний забиває гол п’яткою з-за спини. Уболівальники у захопленні свистять. Друге місце у футболі займає «Оріль» з Лівенського. «Юність» — третя.
Далі команди переходять до інших видів змагань. Несподівано для господарів команда з Лівенського демонструє чудові результати і перемагає у кількох видах змагань. Так хлопці з цього села були найшвидшими у естафеті, а один їх учасник далі за всіх проніс по колу дві гирі по 25 кг. Лівенчани перевершили місцевих і в суто футбольній дисципліні — в ударах по воротах з центру поля. Гості з Лівенського потрапили у рамку чотири рази, господарі — лише двічі.
Але сухомаячківські спортсмени відігралися у інших видах. Вони, як і рік тому, не мали рівних у піднятті штанги. У принциповій боротьбі вирвали у Лівенського перемогу в підтягуванні на перекладині. Капітан «Темпу» Анатолій Троян виділявся не лише у футболі, він і на поперечині підтягнувся аж 22 рази, чим приніс своїй команді перемогу.
Останньою — найвидовищнішою — дисципліною було перетягування каната. Тут уже з сухомаячківськими богатирями тягатися було важко. Вони по два рази впевнено перетягали супротивників і з Лівенського, і з Канав. А от суперечка між двома цими командами вийшла більш рівною, а тому цікавою для глядачів. Канави виграли першу спробу, програли другу і на третю — вирішальну — вийшли, як на останній бій. Хлопці упиралися ногами у землю і тягли так, що аж обличчя наливалися кров’ю. З іншого боку біля лівенських хлопців бігав їх сільський голова Микола Завізьон і з усієї сили підбадьорював. Але Канави смикнули раз, іще раз,— і Лівенське піддалося. Побачивши, що їх перетягають, лівенські хлопці просто пустили канат у останній момент і їхні суперники по інерції полетіли усі гуртом на землю. Канавські хлопці трохи образились на таку неспортивну поведінку конкурентів, але потім швидко заспокоїлись.
У підсумковому заліку на радість глядачів перемогла все ж таки Суха Маячка. Лівенське, яке змагалося до останнього, фінішувало другим, Канави — третіми. Усі призери отримали грамоти та призи від організаторів. Крім цього, відзначили кращих гравців у різних видах змагань. Після закінчення турніру учасників запросили підкріпитись пельменями та картоплею, які господарі свята приготували для усіх спортсменів.
Свято у Сухій Маячці сподобалось і глядачам, і командам-учасницям. А Микола Завізьон наостанок пообіцяв своєму колезі, що наступного року організує подібне свято і у себе — у Лівенському. А потім запросить туди і сухомаячківців. Там і продовжиться спортивне з’ясування стосунків — хто ж все таки спритніший, сильніший та влучніший.
