У п’ятницю до журналістів «ЕХО» по телефону звернувся житель провулку Гоголя Олександр Гусак. Він запевняв, що на дорогу перед його двором завезли кілька машин сміття.
— Там були ями на дорозі — так вони у суботу приїхали і висипали туди дві машини мусора! — обурено розповідав чоловік. — Він два дні лежав, потім його розрівняли. А сміття ж валяється! Звідки ті машини його привезли — ми не знаємо!
Щоб розібратися у ситуації, журналісти «ЕХО» виїхали на місце і зустрілися з мешканцями тієї частини вулиці, де нібито і було висипане сміття.
Олександр Гусак виходить на вулицю на костурах. Із ноги стримить металева спиця.
— Пішліть я вам покажу, — хвилюючись, говорить чоловік, і швидко стрибає на костурах вниз по вулиці, — ось, дивіться.
На перший погляд, вулиця засипана звичайною землею. Однак де-не-де у ній дійсно трапляється якесь побутове сміття — бляшанки, целофанові пакети, якесь ганчір’я.
— Що це за земля, звідки нам її завезли? — обурюється одна із жительок вулиці, — ніхто нас не питав, не попереджав. Приїхала якась машина — висипала! А раптом тут якась хімія чи інфекція? Тут же і шприци можуть бути і шо угодно!
На підтвердження своїх слів жінка вказує на побутові відходи, які то тут, то там видніються у землі: старий черевик, пластмасові пляшки, резиновий шланг, якась проіржавіла проволока, металева деталь чи то з трактора, чи то з машини.
— А це що? — дивується черговій знахідці жінка. Зачіпає щось пальцями і витягає з-під шару землі величеньку залізну десятикутну зірку. Напевно, деталь якогось механізму.
— Оце тут наші діти повинні гратися? Щоб бігло, зачепилося і ногу собі пробило?! — обурюється жінка, — де ж ту землю брали, якщо таке залізяччя у неї потрапило?
— Та сусід тут за день 15 кілограмів заліза зібрав! — коментує Олександр.
— На ній техніка стояла, туди і бензин, і якась хімія стікала, а тепер її нам привезли, — втручається у розмову літня бабуся, його сусідка.
— А ми цю землю візьмемо і відправимо не експертизу! — додає ще один мешканець вулиці, — усе оплатимо, хай тільки скажуть, чи є там якась зараза!
Олександр Гусак переймається не лише тим, що вулицю засипали землею невідомого походження. Його турбує і те, що після цього піднявся рівень дороги. І тепер чоловік впевнений, що після першого ж дощу вода тектиме просто йому в хату.
— Раніше вона попід оцим стовпом збігала вниз по вулиці, — пояснює чоловік, показуючи костуром напрямок, куди бігла вода. Під його двором лежить бетонний стовп, який є своєрідним бордюром від неї. — У мене й так водою вже гараж розмило, погріб. У хаті шпалери відстають! А тут таке насипали, ніби спеціально, щоб мені прямо в хату текло!
Жителі розповідають, що перед цим дорогу робили на горі вулиці. Там також засипали землею, зверху посипали щебенем — і усі лишились задоволені.
— А нам отаке зробили! — не може заспокоїтись одна з жительок низу вулиці. — Приїхав селищний голова і сказав: «Я вам добро роблю, а ви ще й возмущаєтесь!»
— А коли спитали, як робити водовідвід, Андрій Река сказав: «Беріть лопати і робіть водовідвід!», — додає Олександр Гусак.
У понеділок ми зв’язалися із селищним головою Андрієм Рекою, який прокоментував ситуацію.
— Я ні у кого і копійки не попросив, почав це робити, — зауважив новосанжарський мер, — домовився, щоб безкоштовно завезли землі, аби закрити ями, які з’явились по тій вулиці. Ті ями якраз над водогоном — там, як вода бігтиме, то і водогін може накритися. Землю завозила машина із «Новофарму» — Володимир Чмихало пішов назустріч і допоміг.
Пояснив Андрій Река і наявність у привезеній землі металу:
— Ну а яку вони хочуть за безплатно? — запитав селищний голова — Це земля, яку знімають з площадок, може, там якась залізячина і попалась! І це навіть не земля, а чорний супісок. Він не розкисатиме. Та навіть якщо так, ми його бульдозером розплануємо, зверху засиплемо щебенем і усе буде нормально. А жителі, не дочекавшись, доки ми закінчимо роботи, починають обурюватись! Туди просто грейдером не заїдеш, а маленький бульдозер, який міг би там вкрутитись, зараз поламаний. Та на цьому тижні постараємось його прислати, щоб розрівняти там дорогу і довести розпочату справу до логічного завершення. На горі вулиці люди поставились до цього з розумінням: вийшли, помогли розрівняти, разом із нами все зробили і всі були задоволені.
Щодо водовідведення Андрій Река констатував:
— Та вода роками туди текла. І далі тектиме! Якщо вона не потече у двір одному, то потече іншому. Ми доробимо вулицю, а потім займемося водовідведенням. Повірте, якщо я за щось беруся, то завжди доводжу його до кінця! Як би хто мене не критикував чи хто що б не казав!
Обидві сторони озвучили свої наміри. Тепер кожна може зробити наступний крок. Андрій Река — виконати обіцянку і закінчити облаштування вулиці. Жителі будинків з низу провулку — таки зібрати землю і повезти її на експертизу. На всяк випадок. Від того, хто зробить свій крок першим, і буде залежати, як події у цій історії розгортатимуться далі.
