Спочатку за допомогою слайдів та розповіді присутніх ознайомили з новими можливостями страхування озимих культур. Лектор, зокрема, зазначив, що таким страхуванням займаються у всьому світі. І навів конкретні цифри. Якщо, до прикладу, у США 70 відсотків сільгоспвиробників страхують свої врожаї, то в Україні це роблять лише 5–7 відсотків. А тим часом ризиків в українських хліборобів не менше, ніж у.
— Треба усвідомити, що коли ви страхуєте свій урожай, ви отримуєте дещо менший прибуток у врожайні роки, зате заробляєте більше у роки, коли з різних причин урожай значно менший, — зазначив лектор і підтвердив свої слова графіком.
Далі виступаючий перейшов до конкретних порад. Страхувальника бажано обирати перевіреного. Того, у якого вже страхували авто, житло чи щось інше. Обов’язково уважно читати договір. І цікавитись, чи є у цієї компанії приклади виплат за страховими випадками. Для того, щоб аграрії краще орієнтувались у сучасному страхуванні, їм роздали буклети з корисною інформацією. Потім бажаючі задали питання. Особливо активним був директор ТОВ «Елеватор «Чиста криниця» Микола Харченко.
— А якщо ситуація така, як у цьому році, коли зійшло тільки 40 відсотків озимини. Яка страхова покриє такі збитки? — цікавився Микола Олексійович.
— При таких сходах компанія, скоріш за все, просто не візьметься за страхування, — пояснив виступаючий, — але якщо вже візьметься, то це її справа — знайти і виплатити всю суму, хоч яка велика вона б не була.
Далі слово взяла представниця обласної дорадчої служби. Вона розповіла сільгоспвиробникам про те, що потрібно робити, аби не сплачувати багатотисячні штрафи державним структурам.
— Укласти договори на воду! — почала перераховувати вона, — бо один підприємець мені розповідав: «А я водою не користуюся, я у ставкові беру!». А вода ж у ставкові державна! Будьте з цим уважні. Краще укласти договір, ніж потім платити штраф. У області був приклад, коли підприємство, у якого 8 тисяч гектарів землі, потім платило 700 тисяч штрафу!
Згадала доповідачка і про земельні договори. Зокрема, запитала, чи є у районі земля, яку давали працівникам соціальної сфери для ведення особистого селянського господарства.
— Є? Добре. А ви знаєте, що не маєте права її орендувати? — приголомшила жінка аграріїв. — Адже ця земля дана їм для ведення особистого селянського господарства! А вони особисто його не ведуть. Тому, щоб взяти таку землю в оренду, треба змінити цільове призначення земельної ділянки!
Взагалі протягом зустрічі представник дорадчої служби дала присутнім кілька дуже граних практичних порад щодо трудового законодавства, питань оренди та навіть того, що стосувалося перевірок з боку УБОЗу. Питань до виступаючої було багато і лише обмеження у часі не дозволило їй більше розповісти новосанжарським аграріям. Останнім такий формат спілкування явно сподобався і більшість землеробів висловили зацікавленість у подальшій співпраці із дорадчою службою. Щоб оштрафувати сільгосппідприємство, знаходиться багато бажаючих, а от таких, щоб допомогти, — мало.
