Біля пам’ятника Миколі Андрійовичу зібрались родичі, друзі та знайомі, щоб вшанувати пам'ять Народного лікаря. І таких виявилось багато. Весь тротуар і дорога були вщент заповнені бажаючими згадати добрим словом або хоча б покласти квіти до пам’ятника Миколі Андрійовичу. Першим до слова вийшов голова районної державної адміністрації Анатолій Таранушич.
— Сьогодні день світлої пам’яті Миколи Андрійовича Касьяна, — каже Анатолій Олексійович. — Два роки минає відтоді, як помер відомий лікар. Чим більше часу відділяє нас від живого Касьяна, тим більше ми розуміємо, яку людину втратили. Микола Андрійович був прекрасним батьком, чоловіком, наставником, вихователем, тим, хто передав своєму синові Яну знання і досвід мануальної терапії, який він сьогодні продовжує і несе в життя. Він був просто великою людиною.
Анатолій Таранушич звернувся до дружини Миколи Андрійовича — Адріани Миколаївни, щоб вона знала, що сьогодні її захисниками є вся громада кобеляцького району та вдячні пацієнти Великого лікаря.
Далі до присутніх звернувся головний лікар Кобеляцької центральної районної лікарні Іван Супруненко.
— 28 жовтня 2009 року нестало нашого знаменитого земляка, Лікаря з великої літери, Народного лікаря СРСР, Заслуженого лікаря України, почесного громадянина міста Кобеляки Миколи Андрійовича Касьяна, — каже Іван Іванович. — На сьогодні нам, кобеляцьким медикам, дуже не вистачає Миколи Андрійовича. Адже він завжди був нашим порадником, товаришем, наставником і тим, хто завжди опікувався проблемами кобеляцької медицини. Ми всі йому дуже вдячні і завжди будемо його пам’ятати. Поки жива його пам'ять, він завжди буде з нами.
Після слів виступаючих пам'ять про Миколу Касьяна вшанували хвилиною мовчання. Далі до пам’ятника Заслуженому лікарю кожен бажаючий — від найменшого школяра до пенсіонера — поклали квіти. А з квітами прийшли майже всі. Це і доводить, що пам'ять про Миколу Касьяна живе в серці кожного кобелячанина.
