Хтось вірить у забобони, хтось — ні. Але те, що вони зачіпають кожного з нас так чи інакше, — річ незаперечна.
Новосанжарці вірять у прикмети і бояться… людей
Як саме новосанжарці ставляться до забобонів, ми вирішили дізнатися біля двох сполучених між собою стовпів, які розташовані неподалік кафе «Стожари». Вони утворюють собою так звані «собачі ворота». У народі вірять: якщо ти не обійдеш такий стовп, то біди не оминути. Мабуть, новосанжарці у це вірять, бо «ворота» з обох боків оминають добряче протоптані стежки.
Більшість опитуваних говорили, що у таку прикмету вірять, тому обходять. Дехто говорив, що не вірить, але перепитував: «А треба вірити?». Найбільш дивними були ті, які казали, що не вірять, і… обходили. Інші новосанжарці навіть не чули про такий забобон. А у когось була цілком практична причина обходу «воріт»:— Так зручніше, — сказала мама маленької дитини з коляскою, — ми так завжди об’їжджаємо, бо якщо через «ворота» — не так зручно.
Деякі громадяни у відповідь на питання кореспондента поводились досить дивно — мовчали, пришвидшували крок і йшли, не оглядаючись. Деякі навіть заздалегідь перебігали на іншу сторону дороги, щоб не обходити стовп і не зустрітися, бува, з «страшним» журналістом:). Що ж говорити в такому випадку про забобони, коли дехто і людей боїться — без будь якої підстави. Очевидно, народ у нас заляканий не тільки забобонами…
«Віра у забобони з християнством нічого спільного не має»
Під час опитування зустрічалися люди, які запевняли, що вони — православні християни, але вірять і в забобони. Але чи можна одночасно вірити у Бога і в такі ось прикмети? Про це ми дізнавалися у настоятеля церкви в селі Руденківка Михайла Гетьмана.— Віра в забобони більше схожа на якийсь фетишизм і з християнством нічого спільного не має, — пояснив отець Михайло. — Істинний християнин не повинен вірити в це, бо через віру ми себе вручаємо тому, у кого віримо. У даному випадку — темним силам через забобони. Вони відводять нас від істинної віри. Це лишилося нам від язичництва чи, як це ще називають, віри «Рун». Цим людина, немов би поклоняється речам. Чи то пусте відро побачила, чи кішка чорна перебігла дорогу — людина вірить, що це не на добре буде. Тобто, цим ми поклоняємося і вручаємо свою долю якимсь нечистим силам, а не Богові. Через отакі непрямі засоби диявол нас і відводить від істинної віри. Не можна розглядати забобон як щось пусте і нешкідливе. Це сатана користується ними, аби затягнути людей під свою владу. Нейтральної території тут немає. Потрібно відкидати забобони і вірити у Бога.
Люди схиляються до марновірства, щоб себе заспокоїти
Психотерапевт Крістоф Андре пояснює: в основі марновірства лежить наше прагнення встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між подіями. Здатність до таких висновків була необхідна нашим предкам для виживання. Тому нашому розуму часто простіше винайти магічний зв'язок між двома незалежними фактами, ніж допустити випадковий збіг. Так ми робимо непередбачуваний світ більш впорядкованим, хоча б тільки у нашій уяві. Весь день мене переслідують невдачі? Нічого страшного, так і повинно бути, адже сьогодні п'ятниця, 13-е.Підсумовуючи, можна сказати, що вірити чи ні в різного роду прикмети — справа особиста. Але слід пам’ятати, що бути християнином і вірити в забобони — речі несумісні, які взаємозаперечують одна одну. Не потрібно боятися численних забобонів, яких ви намагаєтесь дотримуватись у повсякденному житті — на весіллі, під час хрестин, вагітності… Якщо ви не будете вірити в усі ці численні прикмети, то жити вам буде легше. Без постійного думання і страху перед людьми: а що я не так зробив? А що мені за це буде? І, можливо, тоді у вашій душі звільниться більше місця для Бога.
П’ятірка жартівливих забобонів
— Якщо не виніс сміття після заходу сонця, то прикмета одна: в хаті вночі смердітиме.
— Якщо у вас народився малюк, який без кінця кричить і бризкає слиною, то з нього виросте непоганий депутат.
— Коли зустрічаєшся один на один з білим ведмедем, значить це остання прикмета у твоєму житті…
— Якщо зустрічаєшся на вулиці з дівчиною, у якої великі груди — це на щастя.
— Якщо дивитися у дзеркало під час їжі — щастя проїсиш, якщо дивитися і пити — проп'єш, а в туалеті дзеркала взагалі не радять ставити …
