Більше 3000 років віками з напівсфер округлої бругмансії люди вибирали священне насіння, яке мало силу викликати видіння, а в хвилини хвороби – полегшувати стаждання і притишувати біль. Саме така цікава рослина зацвіла у Новосанжарській бібліотеці в суботу, 1 листопада. На ній красувалося 13 жовтогарячих, ближче до персикового кольору, квіток.
Коли ми прийшли через п’ять днів, то квіток лишилося одинадцять — дві встигли відцвісти. Розповідала про декоративну рослину бібліотекар Новосанжарської ЦРБ Наталія Науменко:
— Сам незвичайний кущ нам подарувала жінка, якій саджанці бругмансії або, як її ще називають, «ангельських труб», привезла з Італії дочка. Цей саджанець виріс у жінки найбільшим серед привезених кущів. Так як жінка не мала достатньо місця в домі для такої вибагливої рослини, вона вирішала подарувати її нам.
Простору, дійсно, потрібно було багато, бо рослина може максимально вирости до трьох-п’яти (!) метрів угору. Квітки ж, до речі, можуть сягати 20-30 сантиметрів кожна. Тож вирішила віддати бібліотеці як дарунок від вдячного читача. А саме на Всеукраїнський день бібліотек, 30 вересня позаминулого року.
Декоративній рослині три роки, близько двох з яких бругмансія росте в бібліотеці. Вона не дуже вибаглива, але теплолюбна — найменше витримує 10-15 градусів тепла. Батьківщина ж рослини — Північна Америка (тропічна і субтропічна зони). Тому, коли її висаджують на літо в ґрунт, то осінню обов’язково пересаджують у вазон і переносять у приміщення. Минулого року, як виявилося, декоративна рослина теж зацвітала — перший раз. Але так як її одразу ж пересадили, то цвіт осипався і кущ не зміг повноцінно зацвісти. Цього року рослина теж трохи постраждала при перенесенні, бо громіздка і незручна при переміщенні на інше місце. Наталія Науменко відмічає:
— Ми дуже боялися, що квітки не зацвітуть, бо знову пересадили цього року. До того ж вона запізнилась з цвітінням, бо повинна була зацвісти ще у вересні. Але пройшло десь півтора тижні після пересадки і бругмансія зацвіла. Коли вона розквітла, то це був день не моєї зміни в бібліотеці, а мені дзвонять і кажуть, що квітка зацвіла. Ми дуже раділи.
Потрібно зауважити, що рослина найінтенсивніше росте влітку, а взимку сповільнює свій ріст. Десь в лютому починає викидати зачатки листя, чим сигналізує про вихід зі сну. Як виявилося, рослина за цей теплий сезон виросла мало. Причиною цьому — посушливе цьогорічне літо. На відміну від минулого, яке було дощовим і сприяло доброму росту куща. Та, не дивлячись на різні варіації росту, бругмансія виросла з маленького саджанця, яким прибула в Україну, до куща більше метра.
Під час нашої розмови з бібліотекаркою постійно підходять люди, які милуються незвичайними квітками і часто говорять, не змовляючись, одне й те саме:
— Яка краса!
За лічені дні люди приходять не лише просто порадувати око диковинкою для наших країв, але й сфотографувати та пофотографуватись самим.
Одна з жінок, яка підходить до деревця, намагається дотягнутися і понюхати квітки. І одразу ж запитує:
— А квіти пахнуть?
На що Наталія Науменко відповідає:
— Так, пахнуть. Але не дуже сильно, а тому їх аромат не так чутний.
Енциклопедії запевняють, що аромат квіток посилюється надвечір, а найбільший його пік відчувається вночі. Але так як рослина знаходиться в приміщенні державної установи, яка закривається на ніч, то ми, очевидно, будемо позбавлені відчути і оцінити аромат у всій красі.
Потрібно зауважити, що вдихати пахощі «ангельських труб» треба обережно. Бо древні індійці, у яких рослина вважалася священною, вірили, що їх аромат здатний підміняти душу. Змушує дивитися на світ, прислухаючись до голосу серця, а не до розуму. Через це, випивши відвар з її квіток, вони могли навіть розмовляти з потойбічним світом.
Надіятимемось, що рослина ще довго буде цвісти, щоб встигнути подарувати свою красу якнайбільшій кількості новосанжарців. А з’єднувати з потойбічним світом нас не треба.
