Майданчик збудований близько року тому. Та вже сьогодні виникло нагальне питання про його знесення. Виявляється, територія майданчика знаходиться під високовольтною мережею. Ми вирішили дізнатися, хто і як бачить вирішення цієї проблеми.
Першою ми почули думку секретаря міської ради Сергія Галушка.
— Дійсно, Кобеляцька міська рада надала дозвіл на розміщення майданчика, — каже Сергій Станіславович, — але при виборі конкретного місця для розміщення майданчика я особисто виїздив кілька разів. Зі мною у виборі ділянки брав участь головний інженер філії «Полтаваобленерго» Володимир Шибіка і керівник цього підприємства Сергій Зінченко. Кожного разу ми зустрічалися з представниками будинку. Я і сам особисто, і в присутності керівництва РЕСу показував, куди потрібно відійти від охоронної зони, щоб не було взаємних претензій у служб. Ця ситуація була очевидною вже тоді. Проте, до наших рекомендацій і навіть вимог не дослухались. Усі умови зі свого боку ми виконали. Зокрема, повністю звільнили всю прилеглу територію від сміттєвих контейнерів. Та, в свою чергу, ми прохали змінити місце розташування майданчика, на п’ять метрів убік до будинку. А цього було б достатньо, щоб дотриматись вимог щодо охоронної зони у десять тисяч вольт. При падінні такого проводу у радіусі п’яти метрів повбиває все живе.
У результаті, після встановлення майданчика, незважаючи на наші вимоги, відразу ж народилася претензія з боку «Полтаваобленерго». Ми звернулися до їхнього керівництва з проханням перенести високовольтну лінію. Та нам відмовили, запропонувавши вирішити це питання за свої кошти. Ми повинні були виготовити відповідний проект перенесення лінії і оплатити роботу. Мова йде про десятки тисяч гривень. Звісно, таких коштів ми виділити не можемо. Адже сам майданчик коштує дешевше, ніж перенесення лінії. Майданчик не перебуває у міській комунальній власності та на балансі міської ради. Він перебуває на балансі громадської організації «Ініціативна молодь — 2008», керівником якої є Олена Білаш. Тому вживати якихось заходів щодо чужого майна ми не вправі».
У Олени Білаш зовсім інша думка з цього приводу:
— Я бачу лише один шлях вирішення проблеми — перенести лінію, — каже Олена Білаш. — Якби мені відразу не пообіцяли перенести лінію, ми б той майданчик ніколи на тому місці не поставили. Нам була виділена територія і був даний дозвіл поставити майданчик. Потім нам сказали: коли стоятиме майданчик, нам допоможуть і з парканом, і з освітленням. Ми погодились. Батьки виконали більшість робіт зі встановлення майданчика. Та до цього часу з боку міської влади ніякої реакції. Мені приходив лист від «Обленерго», у якому йшлося, що майданчик знаходиться під високовольтною мережею і прохали вирішити це питання: перенести або стовп, або майданчик. Хоча, я вважаю, останній варіант вирішення проблеми неправильний.
Батьки дітей, яких ми зустріли біля майданчика, знають про небезпеку електроліній, які знаходяться прямо над головами дітей. Та їхня загальна думка зводиться до того, щоб перенести мережу, а не зносити майданчик.
— Якщо міська влада йтиме нам назустріч, — кажуть молоді мами, — ми виготовимо відповідну документацію. Невже дешевше буде знести майданчик, ніж перенести стовпи? Коли його будували, ми зробили все своїми силами: за власні гроші завезли гранпил, викорчували дерева, очистили територію, покопали ями, зацементували. Наші чоловіки два дні скручували майданчик, адже нам усе привезли у розібраному вигляді. Зараз ми бачимо, що нікому це не потрібно.
Чи знайдеться якесь спільне вирішення цієї проблеми — незабаром дізнаємося. Назріває зустрічне питання: чи варто ставити на ваги життя та здоров’я дітей?
