Протягом листопада у Дніпро поблизу Світлогірського випустили 400 тисяч мальків цінної промислової риби.
«Усе, слава Богу, вже закінчуємо», — говорить Микола Галас, керівник приватного підприємства «Дніпровський лиман». Чоловік, одягнутий у теплу куртку, джинси та шапку-вушанку, тримає в руках широкий брезентовий рукав. По ньому із старенької цистерни у води Дніпра падають досить величенькі рибини. Галасу допомагають двоє робітників. Поряд на березі стоїть і знімає все на відеокамеру високий худорлявий чоловік. Це — Ярослав Беззубенков, начальник іхтіологічної групи ГУ «Полтавадержрибохорона». Він — один із тих, хто контролює процес зариблення Дніпра. Випустивши останнього малька, чоловіки переїжджають на кількасот метрів до ставків, які належать «Дніпровському лиману». Вода із них майже випущена. А риба згромадилась у невеличкій протоці. Звідти її дістають звичайними плетеними корзинами і завантажують у цистерну.
— Один мудрець, в переносному сенсі, звичайно, радив нам завантажувати малька в катер і везти за кілька кілометрів, — розповідає Микола Галас. — Ох і не люблю я таких доморощених спеціалістів. З тієї риби після такого транспортування холодець буде. А «спеціаліст» собі медальку начепить. Я ж, мовляв Дніпро рятую! — І закінчує свою гнівну тираду: — Погано, що в справу зариблення йдуть випадкові люди, які нічого в цьому не тямлять. А інтерес в них один — власна нажива.
Рибу в Дніпро Галас випускав, виконуючи спеціальне замовлення, що надійшло з державних відомств. Проект має довгу і складну назву «Державна програма відтворення водних живих ресурсів рослиноїдними видами риб». Фінансують його Міністерство агрополітики через свої спеціалізовані структури. Цьогоріч з держбюджету «Дніпровському лиману» виділено 400 тисяч гривень. Фактично держава платить одну гривню за одного малька. Хоча «мальком» рибу, яку Микола Галас випускає в Дніпро, назвати важко. Вона має вагу від 100 до 200 грамів і довжину в 20–30 сантиметрів. Випускають у водойми виключно товстолобика і білого амура.
Випускаючи амура і товстолобика в Дніпро, іхтіологи переслідують одразу дві цілі. Перша — це меліорація водойми, друга — забезпечення рибалок-промисловиків цінною рибою.
Для того, щоб товстолобик і амур змогли вижити в умовах Дніпра, їх два роки ростили у ставках «Дніпровського лиману». На жаль, у звичайних умовах ці породи риб фактично не розмножуються. Адже їх ікра виживає лише у річках із швидкою та бурхливою течією.
Крім товстолобика та білого амура, із «Дніпровського лиману» у дику природу регулярно випускають лина, щуку, судака. У планах Миколи Галаса — вирощування жереха.
Довідка
Білий товстолобик — велика пелагічна риба. Живе в басейні Амура. Широко акліматизований у європейській частині Росії та Середній Азії. В Україну завезений в 50-х роках минулого століття. Досягає довжини близько 1 метра і ваги 40 кілограмів. Харчується зеленою водною масою. Позаяк основним видом корму для товстолобика є фітопланктон, тобто мікроскопічні водорості, то риба вважається прекрасним меліоратором водойм. Він рятує їх від цвітіння.
Білий амур теж є вихідцем із східної Азії. Живе у річці Амур. Харчується в основному водяною рослинністю, але добре поїдає і лучну рослинність. У ранній стадії розвитку живиться зоопланктоном. У водоймах-охолоджувачах України досягає ваги 35 кілограмів. Олександр Волошкович, кандидат біологічних наук, директор Дунайського біосферного заповідника, розповідає про цікаву особливість товстолобиків, яка справляє незабутнє враження на непідготовлених глядачів. Це — їх можливість вистрибувати із води при шумі, вибірці невода чи інших стресах. Ця риба здатна вистрибнути на висоту більше 2-х метрів. Науковець розповідає, що в деяких регіонах, де товстолобик добре розмножився, місцеві рибалки, виходячи на воду, одягають мотоциклетні шоломи. Цим вони захищають голову від травм, що можуть завдати величезні рибини, котрі вистрибують у повітря.
