Кому з нас не приємно споглядати довгі коси дівчини? Але в наш час, на жаль, не часто можна помилуватися цією красою вживу. А причина всьому — прогрес, фемінізм, мода. На щастя, у Новосанжарському районі ще залишилися жінки, які мають довге волосся. Про одну з них і піде мова.
Людмилі Маликіній 27 років. Вона проживає у селі Шедієве. Має трьохрічного сина з незвичайним ім’ям Тамерлан. При рості 167 сантиметрів Людмила має косу довжиною 83 сантиметри. Ростить її з п’ятого класу. Говорить, що у 5-му класі волосся було десь за плечі, але захотілося підкоротити волосся. Та, як виявилося, підкоротили нерівно. Довелося обрізати до каре. Для дівчини це було жахіттям. З тих пір вона не стрижеться, хіба що сама підстригає кінчики, коли менше, коли більше, бо січеться. Волосся нікому не довіряє. За всю історію «вирощування» волосся лише раз ходила в перукарню, де робила зачіску, але їй вона не сподобалася.
На відрощування волосся надихав приклад рідних людей. Людмила так це згадує:
— У моєї прабабусі була довга коса. Вона проходила з нею до кінця своїх днів. У бабусі теж була довга коса — набагато нижче спини. Вона ніколи не стриглася. Я, коли була маленька, завжди захоплювалася її волоссям, коли вона його розчісувала. Вона мені з самого малку говорила, що довга коса — це завжди красиво.
Ще жінка розповідає, що таке волосся завжди асоціюється з образом вродливої українки — темноволосої дівчини і з красивою довгою косою. Також її надихали казки про красунь. І останнім аргументом за довге волосся в сучасному світі було те, що на сьогоднішній день дуже багато жінок з короткими зачісками, а з довгим — мало. До того ж Людмилі самій приємно подивитися, як іде дівчина з таким прекрасним волоссям, бо це справді радує око.
На довгу косу молодої жінки люди реагують по-різному — частіше захоплюються, інколи заздрять. Людмила помітила дивну і досить неприємну тенденцію — коли волосся похвалять, воно так і починає випадати. Героїня статті припускає, що це, можливо, простий збіг. Але, можливо, є й інша причина. Складні конструкції на голові Людмила не любить та й часу на складні не вистачає. Віддає перевагу простим. Тому часто носить такі зачіски як «колосок», «хвостик», «ракушку».
Довге волосся далося Людмилі нелегко. Дівчина згадує випадок, який добре відклався в пам’яті. Хлопці з її класу робили «вертушки» з пробок і грали ними, аж доки вони не потрапили у волосся дівчини та не заплуталися там. Її подруги довго та бережно їй допомагали виплутувати ті злощасні пробки. На радість усе розплутали і обійшлося без обрізання волосся.
На питання, чи не виникає бажання підстригтися, Людмила відповідає, що така думка приходила і неодноразово. Але здоровий глузд завжди перемагає над скороминущим бажанням. Жалкує, що одного разу вона, як і, мабуть, багато дівчат, піддалась віянням моди і пофарбувала волосся, а тепер має постійно підфарбовувати корінці, бо вони швидко відростають.Потрібно зауважити, що довге волосся вимагає жертв. А точніше — потребує більше часу і сил для догляду за ним. Людмила поділилася з нами своїми секретами. Вона миє волосся кожні три дні. Не може собі дозволити робити це частіше, як деякі люди з коротким волоссям, бо йде багато часу на сам процес. На миття такого довгого волосся іде не менше 25-30 хвилин. На сушіння ж — від двох до п’яти годин. Якщо на ніч помити голову, то вранці волосся ще лишається вологим. Сушить природним способом, не користується феном, щоб скоротити час. Говорить, що фен пошкоджує волосся. Користується завжди перевіреними шампунями, які підходять для її типу волосся. Намагається завжди купувати до шампуню ополіскувач. Він полегшує розчісування волосся і робить його більш слухняним. Масками для волосся не користується, але хоче спробувати, щоб відростити ще довшу косу. По структурі волосинки в неї товсті, але січуться — тому потребують додаткового догляду. Не дивлячись на віяння моди, жінка хоче і надалі ростити довгу косу на радість собі та людям. Бо це ж так красиво!
