У Новосанжарській дитячій музичній школі зустрічали інвалідів. Не дивлячись на хвороби і обмежені можливості, вони змогли зібратися, щоб підтримати один одного і поділитися частинкою тепла з іншими.
Зустріч організували районна організація інвалідів «Клото» та управління праці та соціального захисту населення. Невеличкий зал музичної школи заповнюється людьми приблизно наполовину. Кільком інвалідам-візочникам відчиняють двері із внутрішнього двору і допомагають заїхати досередини.
Коли всі нарешті розсідаються та розміщуються у глядацькому залі, наперед на своєму візку виїжджає голова організації інвалідів «Клото» Михайло Шуліпа.
— Вибачте, що я не встаю! — жартує він і звертається до присутніх із короткою промовою. У ній, зокрема, нагадує, що кожен вісімнадцятий мешканець району — це людина з обмеженими можливості. І кожен з цих людей потребує не лише фінансової підтримки з боку держави, але і спілкування та самореалізації.
Голова районної ради Володимир Левицький на зустріч трохи спізнюється. Тому свій виступ починає, вибачаючись перед інвалідами. І пояснює причину затримки:
— У мене захворів заступник, через це довелося самому в один час поспішати і в одне, і в інше місце. Це, виявилося, не так просто. І тоді я спробував оцінити проблеми вашими очима. Як же тоді приходиться вам? Наступною була думка: «Як же вони заїдуть у цей зал на своїх колясках?»
Далі Володимир Левицький говорить про нинішні проблеми інвалідів. І висловлює переконання, що громадська організація повинна об’єднувати усіх людей з обмеженими можливостями, які живуть у районі. Якщо до «Клото» входить всього 50 чоловік, то усього інвалідів у районі — 2217. І усі вони потребують того, щоб їх проблеми і біди були почутими і вирішеними.
— Гадаю, що вітати сьогодні ні з чим, а от допомагати вам — обіцяємо, — завершив виступ голова районної ради.
Заступник голови райдержадміністрації Володимир Борт зазначає, що треба зробити усе для того, щоб інваліди відчули себе повноцінними членами суспільства.
— Ви знаєте, що у нас створений комітет доступності, — продовжує Володимир Андрійович, — через нього ви завжди можете звернутися до районної ради, до депутатського корпусу.
Представники влади вручають інвалідам ряд грамот. Продовжує виступи начальник управління праці та соціального захисту населення Наталія Гомля. Вона, зокрема, зазначає, що інвалідність — це явище соціальне. І не менше за фінансову підтримку інвалідам потрібна підтримка моральна. Наприкінці виступу Наталія Григорівна вручає букет Михайлу Шуліпі.
Один з інвалідів — Микола Мороз — виходить до сцени і співає дві пісні про маму. На очах чоловіка бринять сльози — його мама померла у цьому році. Далі на сцену виходить Тамара Гур’єва і читає два вірші. Від останнього — про сліпого інваліда — хочеться заплакати самому. Люди у залі слухають, зачаївши подих. Читає жінка справді гарно і душевно.
Далі працівники музичної школи влаштовують для інвалідів концерт. Ті слухають і думками хоч на трохи відволікаються від своїх проблем. І забувають про свої обмежені можливості.
