Напевно, нема жодної людини, котра б не чула про Святого Миколая. Ми змалку віримо в чудо. Щоразу сподіваємось побачити під подушкою омріяний дарунок. Правда? Навіть будучи вже досить-таки дорослими людьми, ми продовжуємо вірити в казку. Хоча більшість з нас говорить, що все це легенди, вигадки і чудес не буває. Але навіть такі люди глибоко в душі надіються рано чи пізно на те, що ця казка втілиться у їхньому житті. Бо існує чарівний світ наших бажань, задумів і мрій. Він живе всередині нас, а щоб відчути його, досить лише заплющити очі.
Цікаво, та чи всі розуміють саму суть свята?
Минулого року я мимоволі стала свідком однієї події, коли багато дітей та дорослих святкували День Святого Миколая. Тільки-но переодягнений Миколай переступив поріг, як діти ледве не знесли його разом із подарунками, боячись не отримати пакунка з солодощами. Того дня не було ні пісень, ні віршиків, які традиційно розповідають переодягненому в святого. Була лише некерована стихійна сила, яка не зовсім розуміла, що відбувається. Це страшно, бо ситуація була схожою на роздачу їжі маленьким мавпочкам у зоопарку, які, побачивши цукерку, уже не володіють собою.
А чи пам’ятаєте, як ви в дитинстві писали листа Миколаю? Якщо не писали — шкода. А скільки тепла і щирих дитячих емоцій ви вкладали в цей лист! Якою позитивною енергією він був заряджений! От би зараз нам таке вміння сприймати все навкруги. А що нам, дорослим, заважає написати листа Миколаю? Нехай він буде без адреси, просто напишіть свої бажання. Правда, з роками наші бажання набирають як матеріального, так і духовного змісту. Якщо у Вас є діти — дайте їм відчуття справжнього чуда. Виконайте принаймні одне їхнє бажання і ви відразу ж отримаєте казковий дарунок для себе — щасливі очі своєї найдорожчої маленької людинки.
Тож вірте в Святого Миколая та не перетворюйте це Чудо у звичайне свято «халявних» цукерок. І, можливо, в ніч з 18 на 19 грудня він завітає до вас і здійснить хоча б частинку ваших бажань.
