Неподалік Малої Перещепини відкрили лісову дорогу. Тепер працівники лісового господарства можуть вільно возити ліс, дістатися до розсадника та — у разі потреби — без перешкод дістатися на місце пожежі.
До Малої Перещепини їдемо «Нивою» директора «Новосанажарського лісового господарства» Василя Красюка. Дорогою він розповідає про значення будівництва саме лісових доріг. Адже всі вони — грунтові та, як правило, проїхати ними виявляється справою досить непростою. А якщо така дорога складається виключно з піску, то на ній ризикує засісти не лише якийсь легковик, а й потужна вантажівка.
За півгодини доїжджаємо до Перещепини. Звертаємо з головної дороги і за кілька хвилин опиняємось у лісі. Проїжджаємо іще кількасот метрів і зупиняємось біля щита із якимось написом. Тут уже стоять дві автівки представницького класу. Із однієї з них виходить начальник Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрій Тараненко. Потім до гурту підходить і господар малоперещепинських лісів — Заслужений лісівник України, місцевий лісничий Борис Циганчук. Усі зупиняються біля щита і кілька хвилин розмовляють. Нарешті вдається прочитати — що ж там написано: «Дорога лісогосподарського призначення з грунтово-щебеневим покриттям. Будівництво за власні кошти від економічної ефективності. Протяжність — 0,3 км. Кошторисна вартість — 220,7 тис.грн.».
Доки читаємо напис на табличці, завершуються приготування до урочистого відкриття. Усі причетні беруть ножиці та підходять до червоної стрічки, яка перегороджує дорогу. Разом із Юрієм Тараненком та Василем Красюком символічну стрічку перерізає заступник голови новосанжарської райдержадміністрації Володимир Борт. Урочиста мить відбулася! Чоловіки ховають ножиці і рештки розрізаної стрічки та крокують новозбудованою дорогою. Паралельно спілкуються із представниками преси та телевізійниками із «Лтави».
Зокрема, Юрій Тараненко розповідає, що за останні сім років у області побудували 30 кілометрів лісових доріг. Усе це робиться для того, аби покращити умови роботи у лісі.
— Ця конкретна дорога веде до лісорозсадника, — пояснює журналістам Василь Красюк, — також по цій дорозі тепер можна вивозити деревину. Ну і, не дай, Боже, у випадку пожежі нею можна швидко дістатися до цієї частини лісу.
Борис Циганчук у тему пригадує, що саме оновлена ділянка дороги раніше була найгіршою. І три роки тому під час лісової пожежі на цьому місці застрягла спочатку пожежна машина, а потім і трактор, який приїхав її витягати. Так що місце для будівництва нової дороги лісівники обрали цілком свідомо.
А от Володимир Борт говорив і про інше значення лісових доріг.
— У Новосанжарському районі під лісом — 12 тисяч гектарів! Це велика площа! — підкреслив заступник голови РДА. — А враховуючи, що у районі поступово розвивається галузь «зеленого туризму», прокладати зручні дороги через ліси — справа потрібна та корисна. До того ж саме тут, неподалік, могила болгарського хана Кубрата. І до неї також можна дістатися цією дорогою.
Керівники проходять дорогою кількадесят метрів, потім повертаються до автівок. У цей час повз них проїздить машина, завантажена лісом. Отже, відкрили нову дорогу дуже вчасно. Вона ж для того і потрібна, щоб нею було зручно возити ліс. А от пожеж краще нехай зовсім не буде. Тоді і пожежники новою дорогою не їздитимуть, і лісівники спатимуть спокійніше.
