Білицька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 2 першою в районі провела посвяту учнів до козацької шкільної республіки понад рік тому.
86 школярів увійшли до складу двох куренів — «Лелечат» та «Соколят». Багато корисних справ зроблено за цей рік козачатами школи, всіх і не перелічити! Добре навчаються, перші в районі зі спорту, активні на дозвіллі, шанують і допомагають старшим і пристарілим, пізнають свою країну, мандруючи її шляхами, досліджуючи свої родові корені та історію.
У грудні ми приймаємо молоде поповнення — учнів 1–2 класів — до куреня «Лелечат». На раді куренів прийняли рішення провести посвяту так, щоб малятам залишилась пам’ять на все життя, тобто, прийняти в козачата урочисто, мальовничим дійством учнів 5–9 класів.
На вході присутніх чекала велика фотовітрина «Вас вітає козацька шкільна республіка «КОЗАЧАТА»». За допомогою фото відображено все шкільне життя козачат, починаючи з дня посвяти.
Під мелодію пісні «Зеленеє жито», як і годиться, присутніх зустріла з хлібом-сіллю красуня Берегиня (Оксана Кириленко), а ведучі козаки Владислав Грицай та Микола Казирід привітали гостей зі святом українського козацтва, нагадали нелегкий шлях українського народу до волі…
…Ось на доброму коні, при ясненькій зброї, скаче козак Голота (Віталій Ящук) шукати проклятущу країну Туреччину, щоб визволити з неволі козаків-побратимів.
Там зустрічає дівку-бранку Марусю Богуславку (Євгенія Антонюк), яка зізнається йому, що вона не туркиня, хоч прийняла чужу віру, побусурменилась. Але, як може, допомагає козакам-невільникам, гірко плаче ночами, згадуючи рідну Україну, свою неньку…
(Звучить чарівна, ніжна пісня «Мамина сорочка» у виконанні дівчат 9 класу з класним керівником Ольгою Іваненко)
Маруся веде Голоту визволяти бранців з неволі… А вже лине урочистий козацький марш і повільно випливає вишитий козацький прапор школи, а за ним урочистою ходою — кошовий отаман з булавою (Дмитро Норенко) та писар з талмудами і пером за вухом (Олександр Кинька).
Кошовий задоволений перемогою козаків над неприятелями, а пошкрябини на козаках заживуть швидко…
До куреня прибивається якийсь чолов’яга (Олег Миронов), що хоче стати козаком. Діалог між отаманом і чоловіком приблизно такий:
— Звідкіля ти приблудився, чоловіче?
— З Полтавської я, батьку!
— У Бога віруєш?
— Вірую.
— Горілку п’єш?
— П’ю.
— То ти, виходить, вільний чоловік?
— Та вільний, хоч жінка і путала.
— То ти покинув жінку?
— Та покинув, як тільки побралися, бо вона не вміла варити борщ.
— То так, писарю, і запиши в реєстр «козак Борщ».
Кошовий дає настанови молодому козаку, а Борщ пригадує історії з дитинства.
(Майстерно виконані сценки з козацького життя учнями 5 і 6 класів: Саша Терновий, Вадим Педченко, Катя Таран, Влад Олефіренко, Влад Ящук).
Отаман журиться про долю своєї дівчини Оксани, яка чи дочекається його, висловлює своє захоплення танцями...
Дівчата 7 класу — Люба Ковтун, Надя Ніколаєнко, Катя Вітрук, Оксана Кириленко — шукають свого судженого козака на Січі за допомогою ворожіння: гадання за допомогою спечених балабушок, на кілочках, за допомогою чобота, а циганка (Карина Іобідзе) в запальному танку ворожить на картах. Далі — іскрометний, захоплюючий український танок учнів 9 класу. Не можна втриматись на місці, щоб не кинутись і собі в гурт!
Не обійшлося на святі і без козацьких забав. Козаки, як відомо, народ мужній, витривалий, вигадливий! Піднімання восьми- і двадцятип’ятикілограмової гирь козачатами 5–8 класів, втеча з полону в мішку, передача важливого документа без рук, кашовари. Сміху і веселого настрою в залі — море!
По цьому кошовий оголошує початок ради курінних отаманів. Ніби швидкі струмочки, стікалися з різних кутків зали братства з куренів «Соколят « та «Лелечат» з девізами, примовками.
Наостанку запросили на раду і найменших братів — учнів 1–2 класів.
З вітальним словом до них звернувся отаман Кобеляцького краю Микола Жук, який прибув з козаками на посвяту. Він вручив приписну грамоту кожному, а козаки прикріпили їм знаки куреня «Лелечат». А ще кожен отримав шоколад, щоб солодшими були спогади свята. До речі, всі козачата також отримали солодощі від Миколи Григоровича.
Новоспечені козачата присяглись гідно нести звання, любити рідну мову, Україну, поважати старших. Писар зачитав наказ про зарахування козачат до братства імені Тараса Шевченка, нагадав їх обов’язки і права. А кошовий отаман вручив Гетьманську грамоту славному хліборобу, отаману Кобеляцького краю Миколі Жуку за активну участь у житті шкільної козацької громади, допомогу в придбанні спортінвентаря: шахів, шашок, тенісного стола, спортивних форм тощо, матеріальну допомогу в проведенні свят і заходів школи, фінансування поїздки 5-и школярів до Батурина — першої гетьманської столиці Лівобережної України, яку 40 учнів білицьких шкіл № 2 та № 3 здійснили напередодні.
Слід відмітити, що все свято протягом години супроводжувала музика: то урочиста, то грайливо-жартівлива, то ласкава і весела, то журна… А всі 85 школярів були зодягнуті у вишиванки, всі до одного! Про це подбали батьки учнів, які з відповідальністю поставились до справи. Велике їм спасибі!
Свято удалось! А козачата приступили до навчання, адже на порозі кінець І семестру і не за горами новорічні свята, які обіцяють їм багато приємного і незвичайного!
