До Нового року залишається день чи два. Це залежить від того, коли вам потрапив до рук цей примірник «ЕХО». Можливо, за ті дні, коли ми готували номер до виходу, випав справжній сніг, якого ми всі так довго (і поки що безуспішно) чекали. Можливо, на дворі йде сумний і зовсім не грудневий дощ, який не дуже доречний у новорічне свято. Але це все — примхи погоди чи особливості кліматичних змін, які від нас із вами, на жаль чи на щастя, не залежать. Проте, тільки від нас самих залежить, із яким настроєм ми зустрінемо цей Новий рік.
Адже це зараз ми з вами дорослі, дуже серйозні та заклопотані люди. Ми переймаємось погодою, цінами на бензин і політичною ситуацією у країні. І навіть за кілька днів до свята ми думаємо про що завгодно, тільки не про сам Новий рік. А, тим часом, давайте згадаємо, яким для нас було це свято у дитинстві. Адже ми тоді зовсім не думали, чи стане новий рік кращим, ніж старий. Не хвилювались з приводу того, чи піднімуться у новому році ціни, чи зросте інфляція. Цим усім ми не переймалися. І правильно робили.
Я пам’ятаю той Новий рік — із дитинства. Він пахнув свіжою ялинкою та мандаринами. А ще — порохом із хлопавок. Пригадую бенгальські вогники, які у той час видавалися верхом піротехнічного мистецтва. Що було ще? «Блакитний вогник» по телевізору. Гості, які приходили вже після дванадцятої і без запросин. І їм раділи, їх зустрічали усмішкою. А потім самі йшли до когось. Звичайно, у той час було багато снігу. У той час взагалі всього було багато. І святковий настрій з’являвся лише від того, що навколо були близькі тобі радісні та веселі люди.
Ви скажете — з того часу багато що змінилося? Насправді — ні. Змінилося лише наше світосприйняття. Це ми стали дорослішими, серйознішими та заклопотанішими. Але ж хоча б на Новий рік ми можемо собі дозволити якщо не повернутись у дитинство, то, принаймні, пригадати його. І влаштувати справжнє свято для себе, своєї родини та друзів. Забути про проблеми, не відволікатись на клопоти. А так, як у дитинстві, порадіти тому ж бенгальському вогнику, різнокольоровому конфетті чи звичайному блискучому дощику на ялинці. Узяти своїх дітей (а у багатьох з нас вони вже є) і вийти з ними на вулицю. І подивитись на зоряне небо, на фейєрверки, яких, звичайно, буде багато. І може якраз у цю мить з неба піде м’який і пухнастий сніг, якого ми так довго чекали. Це і буде справжній Новий рік! І у ньому, звичайно ж, усе буде добре. З Новим роком вас, шановні читачі!
