Незвичайні нічні птахи обрали за житло дерево під стінами «білого дому» у самому центрі Нових Санжар. І доки вдень чиновники бігають коридорами, сови спокійно дрімають на гілках.
— Он, дивись, сова на дереві сидить! — вказує рукою охоронець райдержадміністрації Анатолій Нєбосов. — Бачиш? Он, на гілці!
Кілька секунд придивляюсь, потім таки дійсно серед ялинкових гілок помічаю коричневого птаха. Сова сидить, згорнувши крила і прикривши очі. Напевно, спить. Адже вдень ці птахи малоактивні і активізуються лише із настанням сутінок.
Охоронець тим часом демонструє ще одну сову. Якщо дійти до рогу адміністрації та «Полтавабанку» і повернутися до трьох ялин, які ростуть перед входом, то можна роздивитися і другу. Вона так само непорушно сидить на одній з гілок тієї ж ялини. Але в цієї очі відкриті і вона уважно дивиться на людей, які метушаться внизу.
— Усього їх на цьому дереві живе десять штук, — продовжує Анатолій Нєбосов, — це ж достопрімєчатєльность Нових Санжар! Люди вечером із дітьми приходять, щоб подивитись, як вони вилітають.
Чоловік розповідає, що раніше сов було більше, близько двадцяти п’яти, і жили вони на ялинах, розташованих з правого боку від входу в адміністрацію. Але після того, як одна деревина впала, сов поменшало. А ті, які лишились, перебралися на інше дерево.
— У минулі роки бувало таке, що вони билися об приміщення і падали вниз, — говорить охоронець. — Видно, вилітали раніше, чим треба, не орієнтувалися і тому розбивалися. У цьому році тільки одна була упала. І та вижила. Ми її підняли і посадили на дерево, то вона оклигала.
Скільки сови живуть на деревах біля райдержадміністрації — мабуть, ніхто точно не пам’ятає.
— Я тут десять років працюю, то вони вже були, як я починав, — говорить спеціаліст районної ради Роман Бабай. — Хтось, по-моєму, їх колись на ці дерева спеціально саджав, от вони так і прижились. Але хто – не пам’ятаю. А дерево це, по-моєму, не ялина, а смерека.
Щоб розібратися у тому, як усе ж таки зветься дерево, яке обрали за житло сови, телефонуємо до директора новосанжарського лісгоспу Василя Красюка. Він спокійно пояснює, що російська «ель» та українська «смерека» — одне й те ж саме дерево. Чому сови обрали саме ці дерева для поселення, головний лісівник району не знає. Зазвичай, сови живуть не лише на ялинах, а просто там, де їм зручно. У цьому випадку птахам прийшлося до вподоби сусідство із чиновниками. Хоча вони, якщо замислитись, одне з одним практично не зустрічаються. Доки чиновники працюють, сови сплять на деревах. А коли сови вилітають на нічне полювання, вже порожніє приміщення адміністрації. Так вони і живуть у дивному сусідстві – кілька десятків працівників «білого дому» та десять мудрих сов.
