Упасти в пухнасту кучугуру — не боляче. А ось упасти в ожеледицю на асфальт… Тому краще не падати. Потурбуйтеся про те, щоб взуття відповідало погоді. Краще в ожеледь взувати черевики з гумовою, каучуковою підошвою і спеціальними протекторами для зимового періоду. Якщо таких немає, а на вулиці дуже слизько, наклейте на підошву звичайний медичний пластир.
Якщо ви все ж таки посковзнулися і почали падати, то робіть це уміло: голову краще за все притиснути підборіддям до грудей, а руки — до тулуба («руки по швах!») ще під час падіння. Перший прийом убереже потилицю від різкого зіткнення з тротуаром, а другий — від переломів і вивихів.
Будьте особливо обережні при ожеледі, переходячи вулицю. Якщо вже помітили, що на вас неминуче наїде автомобіль, то у момент удару постарайтеся хоча б трошки підстрибнути на місці й виконати ті ж прийоми, що і при падінні на кригу.
Поради автовласникам: не тисніть на газ!
Як відомо, кожен автомобіліст — сам коваль свого щастя і власної безпеки. Проте є істини, про які протягом теплої пори року багато водіїв, особливо початківці, забувають. Отже, нагадаємо.
Перш, ніж в холодну погоду рушити в дорогу, машину треба добре прогріти, інакше:
• скло запітніє і знизиться видимість;
• загусле мастило погіршує якість згоряння суміші у двигуні, а це знижує ходові якості автомобіля;
• задубілі на холоді шини втрачають еластичність з одночасним зниженням коефіцієнта зчеплення.
Підвищується ризик ДТП, якщо водій сидить за кермом у важкому і тісному верхньому одязі або в рукавицях — він не завжди швидко зможе зреагувати на зміну ситуації на дорозі.
У лютий мороз будьте уважні поблизу автобусних зупинок — вихлопні клуби від від’їжджаючого автобуса можуть закрити огляд.
Будьте обережні і на пішохідних переходах. Теплий одяг і головні убори часто погіршують здатність людей правильно оцінювати дорожню обстановку.
Особливу пильність проявляйте на мостах, естакадах і шляхопроводах, де під час морозу утворюється тонка крижана кірка. Різке гальмування і будь-які маневри тут украй небезпечні.
Поради любителям тривалих прогулянок
Якщо німіють пальці, щипає ніс — це перші ознаки обмороження. А обморозитися під час довгого перебування на вулиці можна навіть за нульової температури, якщо дме різкий вологий вітер. На холод, насамперед, відреагують кінчик носа, вуха і щоки: шкіра білішає і втрачає чутливість. У подушечках пальців може з’явитися поколювання, а потім настає їхнє оніміння.
А тепер — правильні дії:
1. На вулиці слід дуже акуратно потерти обморожені ділянки м’якою рукавичкою або пухнастим шарфом і негайно йти в тепле приміщення. Відігріватися найкраще природним способом. Обморожені ділянки шкіри спочатку трохи пощипає (потерпіть!), але потім організм сам приведе їх до норми.
2. У теплому приміщенні переодягніть спочатку шкарпетки — краще відразу натягнути вовняні. Потім на руки надягніть сухі теплі рукавички. Закутайтеся у ковдру або плед.
З. У мороз краще всього зігріватися солодким гарячим чаєм.
Поради рибалкам і не тільки
Специфічно зимовий спосіб загинути — провалитися під кригу. Причому люди, передусім — рибалки, чудово знають, наскільки підступний перший крижаний покрив. Але охота, кажуть, гірше неволі…
Наступна група ризику — підлітки. Діти ж не розуміють, що якщо опинитися в крижаній воді, то шансів вибратися без сторонньої допомоги немає, практично, жодних.
Ще одна група екстремалів — люди, які завжди кудись поспішають, їм ніколи йти до моста через річку або обійти озеро. Як підсумок, щорічно в Україні жертвами незміцнілої криги стають від 50 до 100 осіб, ще стільки ж вдається витягнути з води випадковим перехожим або рятувальникам. Тому не зайве буде нагадати, що безпечною вважається крига зеленуватого відтінку завтовшки не менш як 7 см, якщо ви йдете один, і не менше як 10–12 см — для катання на ковзанах (для масового катання — 25 см).
Якщо ви опинилися в крижаній воді, намагайтеся без різких рухів, не відламуючи крайку, вибиратися на кригу спочатку грудьми, потім по черзі витягувати ноги.
Якщо на ваших очах провалилася людина, то наближатися до неї потрібно тільки повзком, широко розкинувши ноги і руки. За два-три метри від того, хто провалився, киньте йому ремінь, шарф або завбачливо прихоплену дошку, товсту гілку дерева. Відступати до берега, як би не хотілося підвестися і побігти, потрібно теж повзучи — інакше шанси опинитися у воді удвох збільшаться вдвічі.
