Бывает, что усердие превозмогает рассудок.
(Буаст)
Трапилася ця кримінальна, з гірким присмаком подія на початку 70-х років минулого століття. Нагадали про неї знайомі з Чорнух, де нещодавно побував.
Майже протягом року у Лохвицькому і Чорнухинському районах Полтавської області та в сусідньому Вирвинському Чернігівської області ночами з колгоспних кас невідомими особами здійснювалися крадіжки грошових сум, призначених для виплати заробітної плати. Діяли грабіжники швидко, злагоджено та зухвало. Охоронців, якщо вони були, зв’язували, погрожуючи пістолетом та обрізом мисливської рушниці. Потім за допомогою металорізу відкривали сейфи, забирали гроші і зникали. Слідів чи речових доказів злодії майже не залишали. Різні оперативно-розшукові заходи міліції по виявленню та затриманню злочинців успіху не мали. Було видно, що діяли професіонали.
І ось несподівано, ніби навмисно, злочинці самі прийшли в руки правоохоронців. Улітку 1974 року близько 7-ї години на трасі Лохвиця-Пирятин, біля села Галяве Чорнухинського району, три співробітники райвідділу міліції, що несли чергування, побачили, як зі сторони Лохвиці на високій швидкості мчить мотоцикл «Ява». Помахом жезла його зупинили. Два молоді хлопці приємної зовнішності, водій та пасажир, ніяково посміхаючись, сказали, що дуже поспішають у Пирятин до родичів. Перевіривши документи і не помітивши нічого підозрілого, старший групи вже хотів їх відпустити, але інший, більш прискіпливий міліціонер, побачивши на багажнику мотоцикла якийсь невеликий ящик, поцікавився, що в ньому, та попрохав відкрити. Хлопці на мить знітилися, а потім пасажир, рвучко вихопивши пістолета, вистрілив у міліціонера (на щастя, куля тільки злегка зачепила правоохоронця) і кинувся до лісу, що був поряд із трасою. Водія ж схопили та наділи на нього наручники. Відкривши ящик, побачили маленький металоріз.
У райвідділі міліції водій «Яви» зізнався, що належав до злочинної групи, яка обкрадала колгоспні каси. Молодик пообіцяв усе розповісти та видати частину награбованого. Така неочікувана удача приспала пильність досвідчених правоохоронців. «По гарячих слідах» вони самотужки вирішили розпочати збір доказів злочину. З цією метою два співробітники кримінального розшуку, на чолі з начальником райвідділу, в порушення вимог наказу міністра внутрішніх справ про етапування злочинців, вдівши наручники на затриманого, «Уазиком» під керуванням водія-міліціонера, поїхали в місто Ромни Сумської області, де проживав підозрюваний. Той дійсно видав правоохоронцям 30 тисяч карбованців. Усе складалося напрочуд вдало. У передчутті нагород, задоволені та розслаблені, наші оперативники поверталися в Чорнухи. Як і годиться, на передньому сидінні розмістився начальник райвідділу, а на задньому вже згадані співробітники. Між ними, в наручниках сидів бандит, руки якого були не за спиною, а попереду, бо так йому було зручніше сидіти. При під’їзді до межі Лохвицького району назустріч «УАЗику» виїхав вантажний автомобіль «ЗІЛ». Коли до нього залишилось якихось 10 метрів, злочинець несподівано, з великою силою вдарив руками в наручниках по голові водія-міліціонера, скальпувавши його, а некерований «УАЗ» зіткнувся з «ЗІЛом». Машина перекинулась. З поламаними ребрами та іншими тілесними ушкодженнями всі повиходили на дорогу. У злочинця тріснув череп, але він, підхопившись, ще й намагався тікати.
Усе скінчилося відносно благополучно. Підоспіли водії зустрічних автомобілів, надали першу допомогу потерпілим та відвезли їх у лікарню. На цьому робота по «закріпленню» доказів цих резонансних злочинів чорнухинськими правоохоронцями і закінчилася. Цим займалися вже слідчі та оперативники УМВС Полтавської та Чернігівської областей та МВС України. Вони професійно виявили усіх бандитів та довели справу до логічного кінця. А наші потерпілі, вилікувавшись, отримали замість нагород адміністративні стягнення. Водій-міліціонер за станом здоров’я зі служби звільнився. На такій сумній ноті закінчилася ця історія, яка так вдало розпочиналася.
Читайте також:
