У нинішньому році, не дивлячись на тріскучі морози, притулок для нужденних напівпорожній.
Із настанням різкого похолодання у всіх регіонах України були розгорнуті так звані пункти обігріву. У них люди, котрі не мають житла або живуть у непристосованих для таких холодів приміщеннях, мають змогу нагрітися, переночувати, отримати належне харчування та медичну допомогу. Крім влади, опікою обездолених традиційно займаються благодійні громадські організації. У тому числі й ті, що діють під егідою релігійних общин.
Реабілітаційний центр, відкритий у селі Гайовому за сприяння Церкви «Милості та Істини», працює вже кілька років. Там проходять реабілітацію від алкогольної та наркотичної залежності. Заклад функціонує у будь-яку пору року, незалежно від погодних умов. Хоча самі його засновники підтверджують, що в холодну пору кількість людей, котрі користуються послугами центру, зростає.
— Влітку люди можуть і на вулиці спати, а в мороз тягнуться до тепла, — розповідає Валерій Грінцевич — один із тих, хто опікується нужденними. — У нас завжди тепло, чисто, затишно, — продовжує чоловік. — Маємо корову, свиней, курей, тому люди завжди забезпечені продуктами. Влітку працюємо на городі, вирощуємо овочі, заготовляємо дрова.
Нині у центрі живуть п’ятеро людей. У минулому році взимку їх було 13. Як правило, це жителі Полтави та Полтавської області. Кобелячан мало — одиниці.
— Одужувати від таких недругів, як алкоголізм та наркоманія, краще подалі від дому. Потрібно вирватись із звичного оточення, від спокус, яких вистачає у мирському житті, — пояснює Віталій.
Ми розмовляємо у своєрідній світлиці. У кімнаті є телевізор, велика клітка з папугою. Поряд — спальня з двохярусними ліжками.
На кухні сидять і розмовляють двоє чоловіків. Третій стоїть біля плити. Він готує обід. Володимир, житель Полтави, говорить:
— Їсти самі готуємо. Що то за дядько, що борщ не може зварити.
До кухні заходить ще один чоловік. Це Сергій Гончаренко, мешканець Кобеляк. Він єдиний місцевий житель. Про незавидну долю Гончаренка, який мешкав у напівзруйнованому будинку, ми написали восени. Після виходу тієї публікації Сергія взяли під опіку. Ледве не найбільше зусиль для того, щоб якось влаштувати життя бездомного, доклав депутат Кобеляцької районної ради лікар Василь Рафальський. Втрутились у ситуацію і голова райдержадміністрації Анатолій Таранушич та секретар міськради Сергій Галушко. Після їх прохань директор реабілітаційного центру Тарас Федоровський погодився поселити Гончаренка у Гайовому. Зараз Сергію вже присвоїли ідентифікаційний код, виготовили паспорт. Триває процес оформлення інвалідності. У кінці-кінців його мають поселити у будинку-інтернаті, котрим керує Анатолій Шкарбан. — Дуже, дуже вдячний людям, які допомагають, — говорить Гончаренко. — Аби не вони, я б уже замерз десь під забором.
Реабілітаційний центр у Гайовому — один із небагатьох подібних закладів, де процес відновлення хворих проходить на безоплатній основі. У більшості випадків за перебування нужденних в подібних центрах платять родичі або спонсори.
