Минулого понеділка відбулось розширене засідання колегії Кобеляцької районної державної адміністрації.
На порядок денний було винесено всього два питання. Та найактуальнішим з них було питання про підсумки виконання районної Програми поводження з твердими побутовими відходами на 2005–2011 роки. Валерій Буряк, начальник відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури райдержадміністрації, зауважив, що кожного року в районі вивозиться і утилізується 26 тисяч кубічних метрів твердих побутових відходів.
— Збирання побутових відходів є основним завданням санітарного очищення міста та району, — каже Валерій Петрович. — У багатьох населених пунктах триває процес утворення несанкціонованих звалищ. А на їхню ліквідацію витрачаються значні бюджетні кошти.
Далі питання санітарної очистки міста продовжив міський голова Олександр Ісип. З його слів, у Кобеляках десять років тому не було жодної системи щодо утилізації сміття. Тим більше, не було ні контейнерів, ні майданчиків для збору сміття.
— У 2005 році ми зробили нову систему, — каже Олександр Михайлович. — І хоч вона ще не досконала і піддається з усіх сторін критиці від громадян міста, та в ній є три найважливіші елементи: збирання, вивезення та утилізація. У майбутньому нам треба тільки розширяти, змінювати та покращувати цю систему. Шість років тому ми придбали два сміттєвози, які, думаю, працюватимуть ще років п’ять. Загалом, ми купили 125 контейнерів європейського зразка. Як виявилось, поліетиленові контейнери — найкращі. Тільки наші громадяни їх спалюють. Тому ми їх перестали купувати, хоча вони втричі дешевші. Металеві пофарбовані контейнери теж хороші, тільки вони іржавіють і виходять з ладу за рік-півтора. Тому ми вирішили купувати найдорожчі гарячооцинковані металеві контейнери, які не горять, не деформуються і не іржавіють. Загалом, місто ми розбили на дві зони. У першій частині сміття вивозиться у понеділок і четвер. В іншій — вівторок та п’ятницю. У середу і суботу працюємо над вуличним освітленням. Один раз на тиждень вивозиться сміття, яке складується біля контейнерів. Сьогодні можна сказати, що цивілізовано вивозяться відходи від 60–70 відсотків населення. Із десяти з половиною тисяч людей майже сім тисяч громадян підписали договори і сплачують за вивезення твердих побутових відходів. З цього року змінена ціна за вивезення сміття. У минулому році вона була 3 гривні 52 копійки, цього року ціна складає 4 гривні з людини. І це — один з найнижчих тарифів в області. Та все ж таки борги населення зараз складають близько 40 тисяч гривень. А близько 30 відсотків громадян взагалі не розуміють, що це послуга, за яку потрібно сплачувати гроші. У цьому році за міські кошти ми плануємо придбати ще більше контейнерів, щоб розставити їх по місту і добудувати та перенести деякі майданчики для збору сміття. Також плануємо відібрати з відходів, які йдуть у Ганжівку, деревину, хмиз та гілля, передробити його і спалити. Для цього на цей момент є все, окрім котла, у якому ми будемо його спалювати. Крім того, ми придбали новий навантажувач, і все те гілля, яке лежить біля контейнерів, ми зможемо швидко забирати. Це менше зачіпатиме око кобелячан, буде менше нарікань з їхнього боку.
— Внести в протокол останню фразу, — наголосив голова райдержадміністрації. — Я дуже хотів почути те, що гілок, хмизу та всього іншого не буде біля сміттєвих майданчиків.
— Наступне, що ми хочемо зробити, — продовжує міський голова, — це запровадити пресування сміття. І головне — розцінюйте нас не як владу, а як партнерів. Міська влада є простим механізмом надання послуг з вивезення побутових відходів.
Анатолій Таранушич поцікавився, що дасть місту контейнеризація? Олександр Ісип відповів, що це дасть стовідсоткову впевненість у тому, що сміття населенням міста не вивозитиметься до річок чи лісів, а викидатиметься цивілізовано, у контейнери.
Далі голова райдержадміністрації запитав, скількох людей оштрафували інспектори з благоустрою і чому прізвища та фото порушників не друкуються в газетах?
Міський голова відповів, що інспекторами складено 256 приписів, 500 попереджень і оштрафовано 14 порушників. А сума штрафу зараз складає 340 гривень.
— Прізвища порушників ми друкувати не маємо права, — каже Олександр Ісип.
— Усі методи хороші в досягненні мети. А в даному випадку — тим більше. Думаю, це раціональний хід у боротьбі з порушниками. Хай подають на вас в суд. Ви його виграєте, — зауважив Анатолій Таранушич.
Після цих слів голова райдержадміністрації підняв питання Ганжівського сміттєзвалища. Мовляв, у порівнянні з іншими роками, там зараз порядок. Проте, до серпня 2012 року потрібно вирішити проблему із пошуком іншого місця під сміттєзвалище. Адже ганжівчани в серпні минулого року продовжили термін користування звалищем лише на один рік.
— Я своє зробив у кінці липня 2011 року, — каже Анатолій Олексійович. — Що за ці півроку зробила міська влада для пошуку нового місця під сміттєзвалище? Якщо не встигли зробити нічого конкретного на сьогодні, то що плануєте робити далі? До серпня час пролетить дуже швидко.
— На мою думку, потрібно дати завдання районному відділу земельних ресурсів знайти таку земельну ділянку за межами всіх населених пунктів, і щоб вона була не менше п’яти-шести гектарів, — відповідає міський голова. — А що стосується Ганжівки, то, думаю, потрібно досипати той полігон, який існує вже тридцять років, до остаточного наповнення. Це найлогічніший вихід з усіх, який є. Та для цього потрібно, щоб влада була владою. Ви в Ганжівці воду робите, ми — прибрали скільки змогли. Сміття — це продукт не Ісипа, не Таранушича чи комунгоспу, це продукт усіх людей, який вивозиться у Ганжівку вже тридцять років. Звичайно, люди зараз обурюються. Та не за один рік відходи отруїли ганжівчан. Вода там ніколи не була якісною, бо поруч із селищем — болото.
Та Анатолій Таранушич наголосив, що ніякого завдання земельним ресурсам він давати не буде, бо це, перш за все, завдання міста. І запропонував знайти на території будь-якої сільської ради ділянку під сміттєзвалище.
— Ми підемо вам назустріч, — каже Анатолій Олексійович, — а ви домовляйтеся із сільськими головами, громадою і так далі. А воду в Ганжівці ми робимо не для того, щоб «купити» сміттєзвалище для міста. Це питання назріло ще років десять назад. А сьогодні воно визріло до тієї міри, що люди навіть киплячу воду пити не можуть. Зараз треба думати разом. Переконаєте ви ганжівчан — добре, якщо ні — думайте, як бути далі, якщо в серпні 2012 року вас не допустять на сміттєзвалище. Підміняти міську владу я не буду, а допомагати — буду.
Після цих слів голова Золотарівської сільської ради Сергій Кобель наголосив на тому, що навіть взимку на сміттєзвалищі виникали пожежі, мовляв, через те, що в якійсь із машин привезли недогоріле сміття. Селищний голова висловив побоювання з приводу того, яка ситуація буде влітку.
— З цього і виходить спільна громадська думка: привозять нам сміття, давлять нас димом, і ми ще будемо дозволяти продовжувати так робити далі, — каже Сергій Кобель. — Після цього домовлятись з громадою дуже важко.
