У селі відбувся традиційний захід з ушанування ветеранів війни в Афганістані та локальних збройних конфліктів.
У понеділок у бутенківську школу завітали незвичайні гості. Це були сорокарічні, убілені сивинами чоловіки. Хтось одягнутий у костюм, хтось — у звичайний светр, та всіх єднала одна ознака: нагороди на грудях. Коли вони йшли по шкільних коридорах, їх вітали й учні, і вчителі: «Здрастуйте! Зі святом вас!» Школу відвідали учасники бойових дій у Афганістані, Чехословаччині та Єгипті. Їх часто називають воїнами-інтернаціоналістами. Вважається, що вони виконували у горах Афганістану, пустелях Єгипту та містах Чехословаччини свій інтернаціональний обов’язок. І виконали його з честю. Можна до безкінечності сперечатися з приводу тих оголошених і неоголошених воєн, вважати їх справедливими або, навпаки, помилковими, виграними чи програними. Але то — геополітика із своїми великими ризиками, боротьбою за сфери впливу та іншою всячиною. Частина тих воєн була виграна, частина — програна. Та чоловіки, яких 12 лютого вітали у Бутенківській школі, однозначно є переможцями. Адже вони виконали свій солдатський обов’язок. Ніхто із них не покинув поля бою, не втік, залишивши напризволяще поранених товаришів. А головне — вони вижили, повернулись додому, не зламались, залишившись людьми у найкращому розумінні цього слова.
Воїнів-інтернаціоналістів у Бутенківську школу запрошують із 1984 року. Це вже стало доброю традицією. Змінюються лише форми проведення заходів. Цьогоріч у школі планували провести спортивний турнір. Але через холоди вирішили не морозити ні гостей, ні школярів. І організували для ветеранів святковий концерт. Щось на зразок «Від усієї душі». Його ведучою була вчителька Людмила Іванова. До речі, того дня на сцені виступала ціла династія Іванових — сама Людмила Іванівна, її син Сергій, котрий працює на комбінаті хлібопродуктів, і першокласник Стасик. Його вітали особливо бурхливими аплодисментами. Також перед присутніми виступили учні шостих, десятого та одинадцятого класів. А з вітальними промовами до ветеранів зверталися сільський голова Микола Скрильник і директор школи Григорій Журавель.
Кожен із афганців — Іван Голик, Валерій Бондаренко, Володимир Балацький, Віктор Кравчина, Юрій Чумак, Вадим Чумак, Олександр Яланський, Яків Довбня, Олександр Касьян — були удостоєні почесних привітань. Не забули учні і про Вахіда Мамедова, Олександра Дорофієнка, Іллю Кобеля та Сергія Миха, які служили у Чехословаччині та Єгипті.
Після концерту всіх запросили за стіл. Дякували ветерани, згадували про своє бойове минуле. Дехто з них, під впливом юнацької романтики, йшов воювати в Афганістан добровільно. Але ніхто з них не бажає ні дітям, ні внукам повторити свій шлях. «Нехай краще виконують свій солдатський обов’язок під мирним небом», — говорили ветерани.
