21-го лютого у Новосанжарській центральній районній бібліотеці пройшов захід, присвячений Дню рідної мови.
Відкрила захід бібліотекар Тамара Паттієва. Як завжди, емоційно та піднесено, Тамара Іванівна говорила про нашу мову, про той небувалий розвиток, якого очікували від неї із набуттям Україною незалежності, і про ті непрості часи, які українська мова переживає сьогодні. Згадала Тамара Паттієва і скандального міністра освіти Дмитра Табачника, який, здається, більше зробив для поширення в Україні російської, ніж для захисту рідної мови більшості населення країни.
— У Англії є закони на державному рівні, які захищають англійську мову, — повідомила Тамара Паттієва, — у Японії (здавалося б, чого боятися японцям?) також є закони, які захищають японську. У нашій країні рідну мову, на жаль, захищають лише на рівні громадських організацій.
Далі слово взяв поет Віталій Чепіжний, який лише півроку, як переїхав до Нових Санжар. Він розповів, що переїхав із російськомовного міста Кременчук. І пригадав, як ще в радянські часи приїжджі росіяни зневажливо називали місцевих «аборигенами». Розповів Віталій Олександрович і про те, що періоди утисків мови переживали різні народи. Так у Італії тривалий час офіційною мовою лишалася німецька. Італійська ж була мовою базару, мовою низів. Для того, щоб вона вийшла на свій нинішній рівень, італійській знадобилося майже сто років.
— Якщо ви хочете, щоб і українська пройшла такий довгий і тривалий шлях, то можете не робити нічого! — пояснив Віталій Чепіжний. — Але якщо ви бажаєте, щоб мова стала сильною вже сьогодні, потрібно її захищати!
Поетеса, співачка, у минулому — педагог Зінаїда Дітяр поділилися своїм досвідом. Розповіла вона про те, як наша мова почала засмічуватися жаргонними словами та виразами:
— Я працювала у Кременчуцькій колонії для неповнолітніх. Прийшла на перший урок, почала за списком перевіряти присутніх. А мені з останньої парти кричать: «Завязывай!». Я розгубилася, думаю — що зав’язуй? Справа у тому, що раніше такі слова використовували лише на зоні кримінальні елементи, а потім сталося так, що ці слова перейшли у повсякденне життя.
Наймолодша з виступаючих — старшокласниця Анастасія Вакула — розповіла про конкурс української мови імені Петра Яцика. Настя з третього класу брала участь у цьому конкурсі. Перемагала як на районному, так і на обласному етапі, а цього року була і на всеукраїнському.
— Після участі у цьому конкурсі я почала читати і класиків, і сучасників української літератури. І почала писати українською вірші, — зізналася дівчина.
Завершилася зустріч «Молитвою до мови», яку написала українська письменниця і поетеса Катерина Мотрич, а з почуттям та виразністю прочитала Тамара Паттієва.
