Два тижні тому ми повідомляли про те, що на сесію Полтавської облради мали винести питання про передачу в оренду будівлі комунального підприємства «Видавництво «Кобеляки». Після цього події відбувались за дещо несподіваним сценарієм.
Уже у день, коли мала відбутися сесія Полтавської обласної ради, під час засідання Президії облради було прийняте рішення зняти це питання з порядку денного. Його відклали на доопрацювання.
Нагадаємо, що «Видавництво «Кобеляки» більш відоме в місті та районі як колись досить потужна типографія, яка обслуговувала кілька районів. Нині підприємство переживає занепад. А в будівлі розмістились і працюють кілька орендарів — від районного архіву до перукарні та аптеки.
Будівля видавництва — це майже дві тисячі квадратних метрів, розташованих практично в центрі Кобеляк. І майже 30 сотих землі.
Чому передачу комунальної власності в оренду вирішили відкласти, ми спробували дізнатись у депутата Полтавської обласної ради Анатолія Шкарбана. Ось що він розповів:
— Те, що питання зняли з порядку денного сьогодні, не означає, що його не піднімуть завтра. Воно просто на деякий час «зависло». Воно, це питання, далеко не таке просте, як може здаватися. Давайте спробуємо разом розглянути «плюси» і «мінуси» передачі в оренду комунальної власності. Можливі «плюси» — це відновлення діяльності виробничого підприємства, тобто типографії, і від цього додаткові надходження до бюджету. «Мінуси» — це фактично втрата громадського майна. Між тим, у Кобеляках є чимало державних установ, які є фактично безхатченками або працюють у непристосованих будівлях. Це і будинок дитячої творчості, і управління праці та соціального захисту, і навіть Державтоінспекція. Цей список можна продовжити. Так от, ніхто ще скрупульозно не прораховував, чого в оренді більше — «плюсів» чи «мінусів». Хіба не може статися так, що відновлене виробництво наповнить бюджет на 100 тисяч гривень в рік, а в той же час за оренду приватних будівель комунальними та державними установами із того ж бюджету заплатять півмільйона? А можливо, все відбудеться навпаки. Ніхто ж цього не рахував. У всякому випадку я, як депутат облради, подібних розрахунків не бачив.
Моя ж пропозиція проста і ясна. Якщо область не може ефективно управляти КП «Видавництво «Кобеляки», то нехай би його передали у власність Кобеляцької райради. Не зайвим би було вислухати і думку керівництва міста.
До речі, якщо вже мова зайшла про рішення Полтавської обласної ради, то не можу не згадати і про прийняття на черговій сесії звернення до Кабінету Міністрів України. У ньому депутати прохають Кабмін відмінити деякі положення Постанови «Про внесення змін до методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів». Простіше кажучи, депутати виступили проти того, щоб орендарі більше платили селянам за паї. Мовляв, і так багато — збанкрутують орендарі. У все це можна було б повірити, якби не кілька «але». Один депутат-аграрій, виступаючи проти підвищення оплати за пай, говорить: «Я й так на соціальний розвиток села 300 тисяч даю!» При цьому він не доказує, що за оренду паїв платить менше, аніж інші. І недоплачує десь 500 тисяч. У задачі питання: «У чиїй кишені залишились 200 тисяч?» Звичайно, у кишені орендаря, котрий любить розповідати про те, який він нещасний і як турбується про село.
Ще одне «але» — це соціальні угоди, які у Кобеляцькому районі і по всій Полтавщині дуже популярні. По суті — це своєрідний податок на розвиток села. І всі мовчать про те, що податки і збори встановлює лише парламент, а не Кобеляцька районна рада. То чи не краще було б дійсно, як пропонує Кабмін, збільшити розмір плати за пай, а не видавлювати з аграріїв гроші по сумнівних соціальних угодах?
А найцікавіше в цій історії те, що за прийняте звернення проголосували «регіонали», які фактично пішли всупереч своєму ж Кабміну. А ще — соціалісти та комуністи, які, по теорії, мали б піклуватись про експлуатованих селян, а не про представників буржуазії, читай — орендарів. «За» були також «бютівці» та «Совість України». «Фронтовики» під час дискусії просто відмовчалися. Напевне, депутатам сорочка аграрного лоббі ближча до тіла.
Читайте також:
