Вхід | Реєстрація

Пацієнт має право!

Пацієнт має право!
Хто любить ходити у лікарню? Скільки не запитуй, навряд чи дочекаєшся охочих. Хтось панічно боїться медичних маніпуляцій, інший незадоволений чергами, третій – якістю обслуговування. Взагалі, конфліктні ситуації між пацієнтом і лікарем – вічна тема, постраждати від них можуть як хворі, так і лікарі.

Цей лікар мені симпатичний!
«Не хочу цього – дайте другого!», – пацієнт може заявити про вибір іншого лікаря, але чи спрацює? Одна з важливих умов: перед тим, як заявляти про свої права, спочатку треба їх вивчити. Журналісти «КП» навіть були здивовані, коли дізналися, наскільки гарні у нашій державі закони. Права пацієнта регламентовані Конституцією, Основами законодавства про охорону здоров’я України, навіть Кримінальним кодексом. Кожен медичний працівник пам’ятає Клятву лікаря України і, можливо, знає про Етичний кодекс лікаря.
Перевірити чинність кількох статей ми вирішили в одній із поліклінік міста. Коли одержували номерок до спеціаліста за місцем проживання, спробували попроситися до іншого. А не вийшло! Не допомогла навіть згадка про ст. 34 Основ законодавства про охорону здоров’я України, де сказано: «Лікуючий лікар може обиратися безпосередньо пацієнтом… Пацієнт має право вимагати заміни лікаря».
Це ж питання ми поставили і головному лікареві Третьої міськлікарні Антоніні Будельовій:
— Якщо ви обрали собі іншого лікаря, то реєстратура не повинна відмовляти. У нас були випадки, коли пацієнти писали заяву, аби змінити сімейного лікаря, якщо не знайшли з ним порозуміння.
Але, виявилося, відповідь не лежить на поверхні, як нам здавалося. «Лікар має право відмовитися від лікування хворого, коли упевнений, що між ним і пацієнтом немає необхідної взаємної довіри, коли почуває себе недостатньо компетентним. Звісно, відмовити можна, коли не йдеться про необхідність екстреної допомоги», – коментує статті з Етичного кодексу лікар Третьої лікарні Олександр Граб.
От і маєш! Підеш до лікарні розмахувати своїми правами, а у відповідь лікар розповість про свої. Хіба здоров’ю це допоможе?

Етичний кодекс
Лише у поточному році у Третій міській лікарні було зафіксовано 2 випадки побиття лікарів. Про це повідомила головний лікар установи Антоніна Будельова. Її колега, завідувач нейрохірургічного відділення, Юрій Метелін додає, що за час своєї багаторічної практики не раз був битий «вдячними» родичами або пацієнтами: «У нинішньому суспільстві сформувався негативний стерео­тип, який коротко можна охарактеризувати так: лікар мені зобов’язаний усім, серед медиків – лише хабарники та коновали. Є лікарі різні, але більшість – добросовісні працівники, які мають право прийти на роботу і чесно та спокійно відпрацювати».
Лікарі вже міркували, як захистити себе. Юрій Метелін розповідає, що на початку 2000-х рр. у Кременчуці спробували організувати первинну ланку Всеукраїнської асоціації прав лікарів, але не знайшлося ентузіастів, які б постійно займалися цим питанням.
У принципі, деякі медики категорично проти всіляких громадських чи якихось інших організацій, вважаючи, що кожен має робити свою справу: лікар – лікувати, а пацієнт – довіряти, а всі конфлікти виникають через низький рівень культури громадян.
Про культуру лікарів вже подбали. Було розроблено Етичний кодекс лікаря України, що пояснює, як треба ставитися до пацієнтів, та радить створювати при медичних закладах етичні комісії, які і будуть вирішувати конфліктні питання. Теоретично саме етична комісія може примирити сторони на досудовому етапі переговорів. До речі, в Україні майже не розвинена практика судового вирішення конфліктів – до логічного завершення дійшло не більше 10-ти процесів, що тягнулися в середньому 3-5 років. Але досвід інших держав підказує: і лікарі, і пацієнти схиляються до того, щоб не доводити справу до суду.

Бідний хворому не лікар!
Цей сумний факт найкраще характеризує причини конфліктів між лікарями та пацієнтами, – так висловився нейрохірург Юрій Метелін.
— Пацієнтам потрібне не лише лікування, а й співчуття і співпереживання! Уявіть стареньку пенсіонерку в лікарні: пенсія в неї мізерна, ліки дорогі. Для неї дуже важливе ставлення персоналу, все має значення: з якими словами медсестра зробить укол, як прибере санітарка, що скаже лікар. Пацієнт приходить не лише з проблемами здоров’я, а й зі своїми особистими проблемами, але середній персонал не в змозі дивитися на чужі страждання, бо сам знесилений безгрошів’ям і побутовими проблемами. Вони теж хочуть співчуття і допомоги, проте ніхто не виявляє уваги до них, ніхто не показав приклад людяності, тому й бачимо навкруги байдужість і черствість, – коментує психологічні проблеми конфліктів між лікарями та пацієнтами Олександр Граб.
Дійсно, проблеми медиків можна зрозуміти, але прикро, що хворі мимоволі стають заручниками мізерних зарплат медиків.
— Мій син був госпіталізований з високою температурою, різким болем у животі. Кілька днів лікарі спостерігали за ним і не одразу встановили діагноз. Син лежав у стаціонарі, я неодноразово підходила до лікаря, щоб поговорити, але медпрацівник лише озвучував перелік необхідних препаратів і щоразу йшов, мовляв, дуже зайнятий і на розмови у нього часу немає. Після виписки зі стаціо­нару мені довелося йти у приватну клініку, де докладно пояснили, що означає діагноз, яка потрібна дієта, дали відповіді на всі запитання, – скаржиться кременчужанка Олена І. – Нерідко у державній і приватній лікарнях працює один і той же лікар. За межами держустанови це зовсім інша людина! Чому так?
Головний лікар Третьої лікарні Антоніна Будельова зазначає, що і сама не стала б приймати ліки, якби не знала суті захворювання:
— Я – людина прискіплива і не залишила б свої запитання без відповіді. Лікар зобов’язаний давати пояснення пацієнтові, але одна справа – розповісти про хворобу, а інша – коли хворий вимагає детальної лекції. Крім того, наразі не вистачає деяких вузьких спеціалістів, у нас, наприклад, невропатолог замість 5-ти пацієнтів на годину приймає втричі більше.
До речі, обов’язок лікаря – надавати інформацію, теж записаний в Основах законодавства.
Чому іноді буває не так, як належить, залишається на совісті деяких медиків. Але лікарі, з якими ми спілкувалися, зазначили ще й таке: 12% ліжок у лікарні – це фактично хоспісні місця, які займають бомжі, асоціальні хворі, немічні старики, одним словом, безгрошовий елемент, на який лікарня витрачає значну частку своїх резервів. Та й кошти благодійних внесків пацієнтів теж сюди спрямовуються – не приховує головний лікар Третьої міськлікарні. «На плечі лікарень лягають проблеми бомжів, алкоголіків, нерідко – догляд престарілих і тяжкохворих, це величезні затрати. В усіх країнах світу медицина є дуже витратною статтею, дотаційною», – зазначає Антоніна Будельова.

Регламент лікаря
Консультативний прийом лікаря регламентований у часі. Упродовж години кожен спеціаліст має прийняти таку кількість пацієнтів:
Терапевт – 6 осіб.
Травматолог – 7 осіб.
Гастроентеролог – 5 осіб.
ЛОР – 8 осіб.
Окуліст – 8 осіб.
Невропатолог – 5 осіб.
Онколог – 5 осіб.
Кардіолог – 4 особи.
Хірург – 7 осіб.
Уролог – 5 осіб.
У приватній клініці тривалість консультації – 20-30 хв.
Щоб бесіда з лікарем була ефективною, перед консультацією занотуйте на папері все, що хочете запитати. Якщо виникає конфліктна ситуація, напишіть письмову заяву завідувачу відділення чи керівникові лікарні.

Правовий лікбез
Основи Законодавства України про охорону здоров’я:

Стаття 34. Лікуючий лікар.
Лікуючий лікар може обиратися безпосередньо пацієнтом або призначатися керівником закладу охорони здоров’я чи його підрозділу. Обов’язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта. Пацієнт має право вимагати заміни лікаря.

Стаття 38. Вибір лікаря і лікувального закладу.
Кожний пацієнт, який досяг 14-ти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та на вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій.

Стаття 39. Обов’язок надання медичної інформації.
Медичний працівник зобов’язаний надати пацієнтові у доступній формі інформацію про стан його здоров’я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, зокрема наявність ризику для життя і здоров’я.

Карантин: спроба № 2
15 грудня у кременчуцьких школах знову призупинили заняття. МіськСЕС закрила спочатку одинадцять шкіл до 20 грудня, а згодом ще 8 шкіл – до 22 грудня.
Заняття призупинені у ЗНЗ №№ 3, 4, 5, 8, 10, 12, 13, 14, 16, 17, 19, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 30, 31. У міському управлінні освіти зазначають, що найбільше перевищення епідпорогу захворюваності на ГРВІ зафіксовано у школах №№ 4, 5, 8, 12, 14. Заступник головного лікаря міськСЕС Віктор Самойленко повідомив, що показник перевищення у деяких навчальних закладах сягнув 200% і навіть більше.
— Аналізуючи стан захворюваності, бачимо сезонний підйом. З настанням морозної погоди вірус стає більш агресивним, діти інфікуються частіше, – коментує Віктор Самойленко. – Наразі у Кременчуці зафіксовано повний набір зимових інфекцій – і каліфорнійський грип, й інші види, і парагрип. Це підтверджено лабораторними даними.
У Полтаві усі 40 шкіл не працюють до 25 грудня. Деякі навчальні заклади у Кременчуцькому та інших районах області теж призупинили заняття.

Зимові канікули не скасують!
Канікули з 1 по 10 січня гарантовані, – зазначила заступник начальника міськуправління освіти Світлана Михайленко. Щодо літніх канікул, то наразі немає жодних прогнозів. У Кременчуці кажуть, що це залежатиме від рішення Міністерства освіти.

Автор: Лариса ГОРИСЛАВЕЦЬ, www.panorama.pl.ua

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
18 грудня 2009, 14:45 | Полтавщина | Суспільство
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Курс НБУ

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації