Наближається 2013 рік, який для всіх мисливців Полтавщини дуже важливий: в лютому 2013 року закінчується термін користування мисливськими угіддями мисливськими організаціями.
Хотілося б з цього приводу підвести деякі підсумки господарювання користувачів мисливськими угіддями.
У зоні діяльності ДП «Новосанжарське лісове господарство» знаходиться п’ять адміністративних районів — Новосанжарський, Решетилівський, Карлівський, Машівський і, частково, Полтавський.
Основними користувачами угідь цих районів, як і в цілому по області, є госпрозрахункові мисливсько-рибальські підприємства (господарства) Полтавської обласної організації УТМР. Вони користуються переважною більшістю мисливських угідь, тому про них і хотілося б поговорити в першу чергу. До незаперечних «плюсів» таких господарств слід віднести доступність полювання по цінах за відстрільні картки для простих мисливців в найпоширеніших видах полювання — на пернату дичину і зайця-русака. Що стосується полювання на парнокопитних тварин за ліцензіями, то господарства системи УТМР не стали виключенням із загального правила — як і в приватних господарствах, так і в господарствах системи УТМР вартість комерційних ліцензій досить висока і переважній більшості рядових мисливців таке полювання не по кишені. Та й за доступність полювання на качку чи зайця в мисливських господарствах УТМР доводиться розплачуватися відсутністю дичини на угіддях. За браком коштів, а інколи і елементарного бажання працювати над покращенням умов існування диких тварин і птахів, охороною мисливських угідь господарства не займаються, не говорячи вже про розведення дичини.
Утворилося своєрідне замкнене коло: відсутність коштів у підприємств УТМР не дає їм можливості правильно та ефективно вести мисливське господарство, збільшувати чисельність мисливських птахів та звірів в угіддях, а значить і збільшувати надходження коштів від полювань, які, в свою чергу, можна використати на ведення мисливського господарства: на охорону та відтворення мисливських угідь, зарплату єгерської служби. Адже не секрет, що більшість підприємств УТМР через брак коштів відправляють єгерів в літній період в неоплачувану відпустку або переводять їх на неповний робочий день. Вихід один — піднімати ціни на відстрільні картки, членські внески. Але це, в свою чергу, може зменшити кількість мисливців. Залучити кошти спонсорів також майже нереально — представники бізнесових кіл не бажають вкладати кошти в довгострокові і не зовсім передбачувані проекти.
Подивимося тепер на перспективу передачі мисливських угідь в користування приватним структурам. Позитивний досвід ведення мисливського господарства приватними підприємцями, без сумніву, є. Можна привести приклад і ПОГО МРТ «Кречет», яке без сумніву є одним з кращих мисливських господарств області. З його появою в угіддях значно збільшилося поголів’я мисливських тварин, зусиллями якого завезені олені, муфлони, територія якого знаходиться під хорошою охороною, налагоджена і боротьба з браконьєрством.
Не можна не згадати і МГ «Ремез» Решетилівського району. Незважаючи на невелику площу господарства — 8, 1 тисячі гектарів, ведення господарства знаходиться на високому рівні. Поголів’я дикого кабана в господарстві значно перевищує оптимальну чисельність, відстріл проводиться по ліцензіях практично стовідсотково.
Позитивний досвід передачі мисливських угідь приватним структурам можна відстежити і на прикладі Решетилівського ГМРГ Полтавської обласної організації УТМР. Через часту зміну керівництва Решетилівського ГМРГ останні декілька років ведення мисливського господарства пішло на самоплив, браконьєрство в угіддях процвітало, існувала заборгованість по заробітній платі єгерській службі, підгодовування мисливських тварин велось абияк, поголів’я тварин значно скоротилось.
Всі ці фактори привели до того, що в мисливському сезоні 2011-2012 років на території угідь Решетилівського ГМРГ заборонили відстріл диких парнокопитних тварин. З появою ТОВ «Агротехсервіс», яке взяло на себе ведення мисливського господарства в мисливських угіддях решетилівського ГМРГ, багато що змінилося на краще: налагоджена охорона мисливських угідь від браконьєрства, заготовлено значні об’єми якісних кормів для диких тварин, ведеться їх підгодівля і, як результат, — в угіддях за неповний рік господарювання підприємства чисельність мисливських тварин не тільки досягла оптимальної, але й значно перевищила її. Що було підтверджено в ході проведених на початку березня 2012 року контрольних обліків диких мисливських тварин працівниками Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області.
Але… Наряду з позитивними змінами у веденні мисливського господарства є і деякі негативні сторони господарювання приватних мисливських господарств: там єгерська служба обмежила доступ в угіддя мисливцям, там — розібрала кладку, щоб місцеві жителі не змогли відвідати лісовий масив.
Складається парадоксальна ситуація:
— господарства системи УТМР більш орієнтовані на задоволення потреб рядових мисливців, але через відсутність коштів не можуть ефективно вести мисливське господарство;
— у приватних мисливських господарств хороше фінансове забезпечення, але задля отримання максимальних прибутків від ведення мисливського господарства, вони можуть ігнорувати інтереси простих мисливців.
Одним із виходів із цієї ситуації було б створення чи, вірніше, відновлення на базі державних лісових підприємств мисливських господарств. Створення мисливського господарства на базі ДП «Новосанжарське лісове господарство» дало б змогу залишити частину мисливських угідь в державній власності, захистити інтереси простих мисливців, гарантувало б підтримку в питаннях ведення мисливського господарства.
Така ініціатива ДП «Новосанжарське лісове господарство» знайшла підтримку зі сторони громадськості та районної державної адміністрації, районної ради Решетилівського району, в якому на території 5 сільських рад розпочато створення державного мисливського господарства. З такою самою пропозицією ДП «Новосанжарське лісове господарство» виступило і по Новосанжарському району, щоб на базі підприємства на території Маячківської сільської ради, можливо і частини прилеглих сільських рад, створити державне мисливське господарство. Тим більше, що багато мисливців цієї сільської ради підтримують це рішення.
На карті Новосанжарського району нанесені перспективи розвитку мисливських господарств району. Частина мисливських угідь Новосанжарського ГМРП може піти на розширення ПОГО МРГ «Кречет», яке планує збільшити площу підприємства. Враховуючи позитивний досвід ведення ним мисливського господарства, слід відмітити, що шанси на це досить великі.
А от на землях Маячківської сільської ради, враховуючи наявність на її території лісового масиву ДП «Новосанжарське лісове господарство», площею 830 га та прилеглих територіях Ливенської, Шедіївської, Нехворощанської сільських рад, виноситься на обговорення громадськості, мисливських колективів даних сільських рад і району в цілому проект створення мисливського господарства на базі ДП «Новосанжарське лісове господарство».
Звичайно, не можна сказати, що створення державних мисливських господарств водночас вирішить всі проблеми мисливської галузі. Але створення різнопланових господарств дало б можливість вибору мисливцям.
