На черговій сесії Новосанжарської районної ради депутати проголосували із кільканадцяти питань. Зокрема, виділили кошти на придбання житла дитячому будинку сімейного типу.
На початку сесії 42 присутні на ній депутати затвердили Програми зайнятості населення та стабілізації галузі тваринництва. Далі голова комісії з питань освіти, культури, молодіжної політики, спорту та туризму Марія Краснюк розповіла про роботу очолюваної нею комісії у районній раді шостого скликання. Згадала, як спільними зусиллями шукали кошти на лікування юного новосанжарця Данила Черненка. Також комісія активно допомагала створити навчально-виховні комплекси у Драбинівці, Лівенському та Полузір’ї.
Наприкінці свого виступу Марія Тимофіївна нагадала депутатам про задум їхнього земляка Бориса Олійника щодо встановлення у Києві пам’ятника матері-вдові. Зараз йде збір коштів, потрібних на втілення цього задуму. Марія Краснюк прохала активно долучитися до цієї справи і усіх керівників організацій та депутатів. Поки що, за її словами, зібрали гроші на пам’ятник лише колективи зачепилівської школи та районної ради.
З цього питання виступив і заступник голови РДА Іван Солодовник. Він повідомив, що мешканка Нових Санжар, ветеран праці Поліна Носенко виділила із своєї пенсії 100 гривень на побудову пам’ятника. І пропонувала приєднатися іншим новосанжарцям.
Найбільше часу забрало обговорення питання щодо придбання родині Бровків житла під дитячий будинок сімейного типу. Власне, у цьому будинку в селі Зачепилівка Бровки мешкають вже шість років. Але досі за нього не було проплачено. Тепер депутатам пропонували виділити 150 тисяч гривень, аби розрахуватися за це житло.
Як з’ясувалося у обговоренні питання, житло це належатиме не Бровкам, а буде власністю дитячого будинку сімейного типу. Доки родина виховуватиме чужих дітей, доти житло буде їхнім. А тільки діти досягнуть 18-річного віку, батькам, очевидно, доведеться шукати інше.
— А як діти виростуть, батькам куди діватись? — поцікавився депутат Микола Воронько.
— Коли ці виростуть, вони візьмуть іще. Є в них такі наміри. — Відповіли з президії.
Депутати зашуміли, обговорюючи питання. «Та не візьмуть вони ще, — пояснила сусіду одна з депутаток, — дітей дають, доки батькам не виповнилося 45 років. А їхній мамі вже 43».
— Треба ставити питання так, щоб це житло лишилося їхнім! — переконано заявив депутат Євгеній Гудим. — Зараз діти виростуть, поїдуть навчатись, а приїжджати вони куди будуть?!
Пристрасті заспокоїв голова районної ради Володимир Левицький. Він пояснив, що зараз потрібно хоча б заплатити за житло, зробити його власністю ДБСТ, аби ті діти хоча б мали де прописатися. А вже далі будуть вирішувати, — яким чином залишити житло у власності родини. Депутати проголосували «за».
