А чи знаєте ви, шановні пані та панове, що у нашому містечку є справжнє озеро із черепашками? Так-так, ми вас не обманюємо! Таке озерце дійсно є.
Цей милий заповідник знаходиться на території медичного центру «Нові Санжари», або, як його простіше називають у народі, воєнного санаторію. Неподалік пішохідної доріжки, якою щодня прогулюються відпочиваючі та звичайні мешканці селища, є невеличке озерце. Працівниця медичного центру із чарівним ім’ям Любов розповіла нам його історію. Озеро це є штучним. Викопали його у 60-х роках минулого століття. А черепашки мешкають тут близько двадцяти років. Жінка висуває свою версію з приводу того, як саме сюди потрапили черепашки.
— Колись у нас регулярними були великі повені. Остання, яка трапилася 2 роки тому, була досить вагомою! Весь санаторій був у воді і черепашок, напевно, занесло сюди течією із Ворскли.
Любов розповідає про те, що у маленькому озерці живуть не тільки черепашки, а й вужі, гадючки, жабки. Останні влаштовують кожного дня своєрідний вечірній концерт. Пробудилися всі ці істоти досить недавно, 2-3 тижні тому.
— Коли потеплішало, одразу ж вилізли черепашки, — продовжує свою розповідь працівниця санаторію, — вони дуже люблять грітися на сонечку. Усі разом вилізають на невеличку колоду, яка плаває у озері, висовують голови і кайфують. З ними також трапляються смішні історії. Одна черепашка ніяк не могла вилізти на колоду і таким чином каталася на ній по всьому озеру, підштовхуючи поперед себе.
За спостереженнями Любові, минулого року черепашок у озері було чотири. Зараз їх налічується більше десяти.
Оскільки день, коли ми потрапили до санаторію, був досить сонячним, то черепахи дружно сиділи на колоді і грілись під теплими весняними променями. За ними було дуже цікаво спостерігати. Шкода лише, що саме озерце досить забруднене, біля нього росте мало дерев. Адже з нього можна було б зробити чудову місцинку для приваблення туристів. Назвати його Черепашачий заповідник чи Черепашаче гніздечко. Насадити дерев, поставити лавочки, обгородити озерце огорожею так, щоб усі мали змогу подивитися, але ніхто не міг накидати у воду різного непотребу. Чим не чудова ідея? І черепашкам би створили кращі умови, і Нові Санжари збагатилися б на ще одне красиве місце.
