Сьомого квітня в актовому залі Новосанжарського НВК пройшло «Свято хустки». Підготовка цього заходу була масштабна. Щоб розкрити тему в повній мірі, 4-Б витратив більше двох місяців.
О 9:15 повинен був початися зазначений захід, але у зв’язку з технічними неполадками все не починався. Врешті перешкоди були подолані і гості свята, затамувавши подихи, чекали дійства. Адже у залі можна було побачити безліч кольорових рушників, хусток, віночків, які були розміщені на краю сцени. На столі були дбайливо викладені реферати про хустки різних країн. Усе виглядало багатообіцяючим і незвичайно цікавим.
І, дійсно, не розчарувало. Після вступних слів маленьких ведучих пролунали пісні «Летіть, журавлики, летіть», «Мамина хустка». Усім присутнім продемонстрували незвичайне дефіле. Його учасники показали, як саме носять хустки в різних кранах світу. Адже хустку, як відомо, можна зав’язати не тільки на голову, а й на зап’ястя чи шию.
Нам повідали, що хустка підходить будь-якій жінці і робить її гарною. Адже в звичайні дні носять буденні, прості хустки, а в святкові — спеціальні хустки, часто вишиті золотими та срібними нитками. Учні порадили:
— Дівчата, носіть не шапки, а хустки!
Учні 4-Б класу розповіли, що хустка присутня в багатьох народних обрядах. До прикладу, коли наречена вже ставала дружиною, то її голову покривали хусткою, що означало перехід дівчини в статус одруженої. Коли ж хтось з рідних помирав, то одягали чорні хустки, що символізувало скорботу. Такі хустки могли носити 40 днів, а то й цілий рік. Проводжаючи хлопців та чоловіків на війну або в армію, дівчата давали хустки на дорогу, які повинні були охороняти від смерті коханих і бути невидимою ниточкою, яка зв’язувала закоханих.
Також були продемонстровані такі українські символи, як рушники та вінки, навіть була заспівана акапельно колискова, яка заслужено отримала масу оплесків. Про ці символи розповідали вірші, співали пісні. Барвисті вінки гармонійно та дуже гарно виглядали на головах дівчаток, які мали чарівні довгі коси.
Свято національних символів продовжувалося під оплески вдячних глядачів. У своїх виступах діти з захопленням та дитячою щирість розповідали про наше, рідне, таке близьке кожному з нас.
