У місцевій школі для колишніх четвертокласників організували своєрідний міні-випускний. Головними дійовими особами на ньому були самі учні.
Колишні учні четвертого класу того дня продемонстрували неабиякі артистичні таланти. В ході святкового дійства їм кілька разів доводилось змінювати сценічні костюми і перевтілюватись у співаків, танцюристів та декламаторів. Зі сцени лунали сучасні та народні українські пісні, хвацько витанцьовували ковбої.
А завершилось дійство ліричним прощальним вальсом. Напевне єдиним недоліком свята була обмежена кількість учнів-хлопчиків. Їх у класі лише четверо. А дівчаток — дванадцять. Але й ця диспропорція стала приводом лише для веселих жартів. Дівчатка зі сцени римували: «Доведеться кавалерів в інших класах пошукать». Дісталось того дня «на горіхи» і батькам учнів. Тим, хто належить до чоловічої статі. Діти весело розповідали про зайнятість своїх татусів. Мовляв, тим потрібно і газету почитати, і телевізор подивитись, і на рибалку сходити. Де вже там знайти час на виховання своїх малюків. Натомість про матусь говорили з виключною шаною. Як і про свою першу вчительку.
А вона, Юлія Дорофієнко, перебуваючи поряд зі сценою, ніби знаходилась на ній. Вона й раділа, і хвилювалась, і співала, і танцювала разом зі своїми вихованцями. Недарма ж діти називали її другою мамою. А татом нарекли Володимира Калюжного, котрого їм представили як нового класного керівника. Ну, а директора закладу Григорія Журавля, як і годиться, нагородили почесним титулом дідуся.
Він, «дідусь» Григорій Васильович, виключно позитивно відгукнувся про роботу Юлії Дорофієнко, котра чотири роки опікувалась міні-випускниками і разом з ними організувала урочисте прощання з початковою школою. «Ви знаєте, в цьому класі вчиться дитина з особливими потребами. Від неї відмовились кілька педагогів, — розповів директор. А ця вчителька зуміла знайти підхід до дитини. Як і до всіх інших учнів. І клас цей винятково дружний. Дружать, до речі, і батьки».
Потрібно було бачити, як горіли очі у юних артистів, як вони хвилювались, як натхненно виступали, а в кінці з нетерпінням чекали коли їм вручать неофіційні ордени та дипломи про закінчення початкової школи. Це для дорослих ті звання неофіційні. А для діток титул «Відмінниця» і «Кращий спортсмен» дуже багато значить. Тим більше, що нагороди отримали всі без винятку.
Допомагали організувати святкове дійство і батьки. Активну участь у підготовці взяли Наталія і Світлана Ладатко, Наталія Труховська. А танці допомогла поставити Любов Жовтоштан.
